Падіння реальних доходів росіян б’є по рейтингах чинної влади та поступово зменшує кількість тих, хто підтримує війну в Україні. Результати опитувань, які публікують у російських ЗМІ, не відповідають дійсності.
Центр протидії дезінформації при РНБО України проаналізував спроби росстату маніпулювати показниками бідності у РФ.
Чим обернувся для пересічних росіян рік війни в Україні?
Повноцінна війна проти України, яку розв’язав Путін, призвела до того, що якість життя у РФ погіршується з кожним днем, практично за всіма параметрами. Західні санкції загнали російську промисловість у глибоку кризу, внаслідок чого ціни зростають буквально на все, доходи продовжують знижуватися, а кількість бідних зростати.
Попри погіршення економічної ситуації, влада країни запевняє, що «життя в Росії поліпшується», але це звичайна брехня, яка починає реально дратувати людей. Наприклад, Путін на засіданні Ради зі стратегічного розвитку та національних проєктів РФ заявив, що рівень бідності в країні знизився, а доходи людей із мінімальними заробітками збільшилися майже на третину.
Зазвичай, коли російській владі треба ввести в оману власний народ, підключається підконтрольний Росстат.
Звіти служби державної статистики РФ доводять, що за межею бідності живе 15,3 млн або 10,5% населення. Але, навіть ці разючі цифри, не відповідають дійсності. Насправді кількість населення Російської Федерації, що живе в умовах бідності, є значно більшою, ніж показує Росстат.
Щоб хоч якось применшити жахливий стан добробуту людей, Кремль вдається до звичних прийомів маніпуляції.
Методика формування мінімального споживчого кошика визначається Росстатом, як вартість мінімального набору продуктів (6772 рублів), помноженого на 2, мовляв, разом з інші витратами, все має вписатися в суму 13545 руб. Така оцінка є необ’єктивною і маніпулятивною. Так, за даними незалежних опитувань, 48 тис. російських сімей стверджують, що їхніх доходів не вистачає, аби забезпечити фізіологічний мінімум споживання продуктів (6772 рублів на людину) і сплатити комунальні послуги, податки, проценти за кредитами тощо.
За даними всеросійського центру вивчення громадської думки, через скорочення доходів, кожен третій росіянин почав істотно економити на їжі та менше купувати якісні продукти. Натомість цього року злетіли продажі такої дешевої продукції сумнівної якості, як локшини швидкого приготування (на кожного жителя РФ цього року припало понад 14 проданих пакунків локшини, або понад 2 млрд штук загалом), дешевих круп та інших бюджетних харчів.
33% жителів РФ скоротили також витрати на послуги перукарів, салонів краси, відвідання фітнес-клубів та придбання імпортних ліків тощо.
Якщо вважати межею бідності споживання продуктів на суму менш ніж 6772 руб., то в цю зону потрапляють 34 млн (23,4%) росіян.
Схожа ситуація спостерігається і з підрахунком доходів громадян РФ. Щоб штучно зменшити рівень бідності, до нього у РФ тепер вносять навіть те, що люди вирощують на своїх присадибних ділянках.
Цікаво, що 2021 року Росстат спробував застосувати західну методику підрахунку рівня бідності, яка суттєво відрізняється від російської.
Наприклад, в США вартість мінімального продуктового набору множать не на 2, а на 3, що більше відповідає дійсності. Але з’ясувалося, що такий підхід призводить до істотного збільшення у РФ кількості бідних, нижче порога бідності залишаються 65 млн. (45%) росіян. Тому у 2022 році Росстат був змушений повернутися до старої методики.
У песимістичних прогнозах експертів Міжнародного валютного фонду на 2023 рік, падіння валового внутрішнього продукту (на 3,4%), значне підвищення рівня інфляції (на 7,5-12%), вартості продуктів, палива, комунальних платежів, проїзду в транспорті, пасажирських перельотів, і це на тлі збільшення майже вдвічі видатків на армію та силовиків і реального зменшення соціальної підтримки. Через падіння доходів від експорту нафти та збільшення витрат на війну в Україні, дефіцит федерального бюджету Росії у 2022 р. становив рекордні 56 млрд доларів.
Але, навіть ці показники вже здаються надто оптимістичними, адже реально ситуація погіршується швидше запланованих темпів і вписатись в такі підрахунки, вже, мабуть, не вийде.
Додає негативу ще і демографічна складова, адже працездатне населення тікає, а чоловіки активно гинуть в Україні, підприємства закриваються (зростає рівень безробіття), а через труднощі із нелегальним завезенням імпортних товарів, через треті країни (складна логістика та ризики) ціни на них непомірно зростають. Відключення від міжнародних платіжних систем ускладнює розрахунки з партнерами за кордоном та боляче б'є по банківському сектору, на якому зав'язана промисловість.
Дефіцит держбюджету 2023 року прогнозується Кремлем на рівні 2% від ВВП, але, як зазначає агентство Bloomberg, цей прогноз є також маніпулятивним, адже заснований він на ціні нафти в 70 доларів за барель, якої наразі ніхто Росії не платить.
Зменшуються доходи не лише через зниження ціни на російську сировину, а й через падіння об'ємів реалізації цієї продукції за кордоном. Як наслідок, закладені показники просіли майже на половину та не відповідають тому, на чому побудовано бюджет країни на 2023 рік. Дохідна частина не виконується, а дефіцит зростає, щодня.
Тобто в ситуації, коли Росія стала світовим лідером соціальної несправедливості, де бідні стають ще біднішими, а багаті багатшими, кількість бідних буде тільки збільшуватися і приховати це маніпуляціями Росстату, буде все складніше, адже кожен відчуває результати агресивної політики Путіна на власному рівні життя та гаманці.
Попри запевнення влади, приховувати весь жах справжньої картини, вже досить проблематично.
Нічого доброго, у найближчий перспективі, не очікується, адже буде лише гірше. Бідність, безробіття, високі ціни та постійне проведення прихованої мобілізації, є тими каталізаторами невдоволення та громадянської непокори, яка рано чи пізно, все одно вибухне, навіть попри великий страх пересічних росіян перед владою, яка жорстко придушує будь-які акти непокори та громадянських протестів. Час грає проти Путіна, а годинник продовжує тікати.
За матеріалами: https://armyinform.com.ua
Коментувати статті на сайті можливе лише впродовж 30 днів з дня публікування.