Палата представників США ухвалила санкційний законопроєкт H.R. 5334 — Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026. Документ підтримали 262 конгресмени, 159 проголосували проти.
Законопроєкт уже раніше пройшов Сенат, а після голосування в Палаті представників його направляють на підпис президенту США Дональду Трампу.
Що саме ухвалив Конгрес США
Документ передбачає розширення санкційного тиску на Росію та країни, які допомагають їй фінансувати війну проти України.
Ключова норма — право президента США запроваджувати мита до 100% на імпорт із держав, які:
купують російську нафту або газ;
сприяють обходу санкцій;
допомагають Росії продавати енергоносії через посередників;
підтримують російський оборонний або енергетичний сектор;
беруть участь у схемах із “тіньовим флотом”.
Закон також передбачає санкції проти російських посадовців, банків, компаній і структур, пов’язаних із фінансуванням війни.
Чому закон назвали “пекельними санкціями”
Формула “пекельні санкції” з’явилася через масштаб потенційного удару по російській економіці. Найсильніший елемент — не лише прямі санкції проти РФ, а й вторинний тиск на країни, які продовжують купувати російські енергоносії.
Це означає, що під удар можуть потрапити не тільки російські банки чи чиновники, а й великі покупці російської нафти та газу.
У першу чергу експерти згадують країни, які залишаються значними імпортерами російських енергоносіїв, зокрема Китай та Індію. Саме вони можуть стати ключовими адресатами тарифного тиску, якщо Білий дім вирішить застосувати нові повноваження.
Що буде з російською нафтою
Одна з головних цілей документа — скоротити доходи Росії від продажу енергоносіїв.
Росія продовжує фінансувати війну завдяки експорту нафти, газу, нафтопродуктів і схемам перевезень через “тіньовий флот”. Йдеться про танкери, які допомагають обходити обмеження, змінювати маршрути, власників, страховиків або прапори.
Закон дає США інструмент для тиску не лише на саму Росію, а й на всю мережу покупців, перевізників і посередників.
Кого можуть зачепити санкції
Законопроєкт передбачає або дозволяє обмеження щодо:
російських посадовців;
російських банків;
компаній енергетичного сектору РФ;
підприємств оборонної промисловості;
суден “тіньового флоту”;
іноземних компаній, які допомагають обходити санкції;
країн, що продовжують масштабно купувати російську нафту й газ;
структур, пов’язаних з Іраном.
Документ має на меті обмежити фінансові ресурси Володимира Путіна для продовження війни проти України.
Чому в законі є Іран
Законопроєкт стосується не лише Росії, а й Ірану. Вашингтон пов’язує ці напрямки через військову співпрацю Москви й Тегерана, зокрема постачання технологій і компонентів для ударних дронів.
Крім того, документ продовжує окремі санкційні повноваження США щодо Ірану. За даними House Rules Committee, законопроєкт розглядався як пакет щодо Росії та Ірану.
Чи санкції вже діють
Після ухвалення Палатою представників закон має підписати президент США Дональд Трамп.
Лише після підпису документ набуде сили. Крім того, важливо розуміти: частина норм надає президенту право застосовувати мита й санкції, але не означає автоматичного одномоментного запровадження всіх можливих обмежень.
Тобто реальний масштаб удару залежатиме від того, як Білий дім застосує нові повноваження.
Як голосували в Конгресі
За даними Reuters, Палата представників підтримала законопроєкт результатом 262 голоси “за” і 159 “проти”.
Документ отримав підтримку більшості республіканців і частини демократів. Водночас частина демократів виступала проти через побоювання, що президент отримає надто широкі тарифні повноваження.
Критики попереджають, що 100% мита можуть вдарити не лише по Росії, а й по країнах-партнерах США, якщо Вашингтон застосовуватиме інструмент надто широко.
Чому це важливо для України
Для України ухвалення такого закону — важливий сигнал про збереження санкційного тиску на Росію.
Якщо США справді застосують вторинні мита до великих покупців російських енергоносіїв, це може:
зменшити доходи російського бюджету;
ускладнити експорт російської нафти;
підвищити ризики для “тіньового флоту”;
посилити тиск на банки й посередників;
змусити частину країн скорочувати закупівлі в РФ;
дати Україні сильніший аргумент у переговорах із партнерами.
Однак ефективність закону залежатиме від політичної волі адміністрації США та готовності застосовувати санкційний механізм проти великих економік.
Чому частина демократів була проти
Опозиція до законопроєкту не обов’язково означала підтримку Росії. Основні претензії стосувалися того, що документ дає президенту надто широкі повноваження щодо тарифів.
Демократи, які голосували проти, побоювалися, що Білий дім може використати новий інструмент не лише проти реальних помічників Росії, а й у ширшій торговельній політиці.
Саме тому закон пройшов із суттєвою підтримкою, але не став повністю консенсусним.
Більше новин у нашому telegram - https://t.me/ukronline
