Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що Москва не поділяє погляд Баку на необхідність негайного припинення бойових дій та збереження територіальної цілісності України, і планує активно просувати власну інтерпретацію подій через усі доступні дипломатичні канали.
13 липня 2026 року на Шушинському медіафорумі президент Азербайджану Ільхам Алієв чітко сформулював позицію своєї країни стосовно війни в Україні. У відповідь на запитання українського журналіста Дмитра Гордона він наголосив, що Баку послідовно підтримує суверенітет і міжнародно визнані кордони України та вважає неприйнятним будь-яке визнання окупації українських територій. Ці слова, сказані в присутності міжнародних спостерігачів, одразу привернули увагу Москви.
Вже наступного дня Дмитро Пєсков назвав заяву азербайджанського лідера помилковою. За його словами, російська сторона не поділяє такого бачення і має намір послідовно роз’яснювати свою позицію через усі наявні канали зв’язку. Подібна риторика свідчить про спробу Москви зберегти вплив на Баку попри очевидні розбіжності в оцінці подій в Україні.
Відносини між Росією та Азербайджаном протягом останніх десятиліть будувалися на балансі економічних інтересів, енергетичних проєктів і регіональної безпеки. Баку завжди прагнув зберігати багатовекторну зовнішню політику, розвиваючи партнерство як із Заходом, так і з Росією. Заява Алієва на форумі в Шуші стала одним із найчіткіших сигналів про те, що Азербайджан не готовий жертвувати принципом територіальної цілісності заради збереження комфортних відносин із Москвою.
Міжнародна підтримка позиції Баку
Після виступу Алієва низка європейських дипломатів та аналітичних центрів відзначили послідовність азербайджанської позиції. У Брюсселі та Вашингтоні зауважили, що підтримка територіальної цілісності України з боку Баку відповідає базовим принципам міжнародного права, закріпленим у Статуті ООН. Це створює додатковий тиск на Кремль, який намагається представити свою позицію як єдино можливу.
Економічні наслідки для енергетичних проєктів
Азербайджан є важливим постачальником енергоносіїв до Європи через Південний газовий коридор. Будь-яке погіршення відносин із Росією може вплинути на транзитні маршрути та цінову політику на ринку. Проте Баку демонструє готовність диверсифікувати маршрути постачання, зменшуючи залежність від російських логістичних схем.
Пєсков не уточнив конкретні механізми, якими Росія планує «аргументовано пояснювати» свою позицію. Проте експерти припускають активізацію роботи через посольства, двосторонні комісії та неформальні контакти на рівні спецслужб. Москва традиційно використовує такі інструменти для коригування позицій партнерів у пострадянському просторі.
Регіональна безпека на Південному Кавказі
Позиція Алієва щодо України перегукується з підходом Баку до конфліктів у власному регіоні. Азербайджан неодноразово наголошував на неприпустимості силового перегляду кордонів. Така послідовність посилює довіру з боку західних партнерів і одночасно ускладнює спроби Москви представити війну проти України як «внутрішню справу».
У Києві заяву Алієва сприйняли як важливий моральний сигнал підтримки. Українські дипломати відзначили, що позиція Баку відповідає резолюціям Генеральної Асамблеї ООН, які засуджують агресію проти України. Водночас у Москві продовжують стверджувати про готовність до «мирного врегулювання» за умови визнання нових реалій на фронті.
