У фундації «Україна», яка підтримує переселенців, кажуть: отримують сигнали про те, що кількість шелтерів(прихистків) може зменшитися на 70–80% і почати їх закривати можуть ще до дії нововведень.
В організації також побоюються, що дії під виглядом укрупнень прихистків, ремонтів приміщень частину українців можуть витіснити на вулиці, зокрема й незахищені категорії.
Що змінюється для біженців?
Нині українські біженці можуть безкоштовно проживати у центрах колективного розміщення в Польщі лише впродовж перших 120 днів.
У цей період готелі, бази відпочинку чи місцеві отримують компенсацію від держави – 40 злотих на добу за кожну особу. Після цього терміну передбачена часткова оплата: 50% від вартості, але не більше 40 злотих на добу.
Водночас пенсіонери, багатодітних мами, неповнолітні, особи з інвалідністю та інші вразливі категорії звільнені від оплати. Такі правила діють у країні з кінця лютого 2023 року.
Із 1 листопада центри колективного розміщення надаватимуть притулок лише вразливим категоріям біженців – пенсіонерам, вагітним жінкам, людям з інвалідністю, дітям. Відповідне рішення прийняли на Раді міністрів у липні цього року.
Речник польського уряду Адам Шлапака в коментарі польському радіо повідомив, що формат допомоги воєнним біженцям з України змінюється відповідно до реальних потреб. За його словами, Міністерство внутрішніх справ та адміністрації вважає, що час згортати цей вид підтримки.
Але для близько шести тисяч біженців, які не належать до захищених категорій, запровадять програму «Разом до незалежності». Вона передбачає субсидії на оренду житла, оплату курсів польської мови чи водіння, а також підтримку для тих, хто відкриває власну справу.
«Це мотивація людей»
Голова правління фундації «Україна» у Вроцлаві Артем Зозуля розповідає: наприкінці минулого року у Польщі функціонувало 920 прихистків, а вже в червні цього року – 824, де проживали понад 26 тисяч українських воєнних мігрантів.
Такі дані, за його словами, озвучили під час наради в Міністерстві внутрішніх справ.
Найбільше таких центрів розміщувалося біля Варшави, Вроцлава та прикордонних із Україною воєводствах.
Причин скорочення кількості прихистків є декілька, каже Зозуля. Одна з них – природна: частина людей адаптувалася, знайшла роботу й вирішила орендувати житло самостійно або разом із друзями, інші – повернулися додому чи виїхали до інших країн ЄС у пошуках кращих умов.
Є запит польського суспільства: кому конкретно Польща допомагає
«З іншого боку, уряд зацікавлений у поступовому скороченні кількості людей, які перебувають на повному забезпеченні в цих осередках. Є об’єктивні причини – інвалідність, похилий вік, мовний бар’єр, необхідність догляду за дітьми або батьками. Але також були люди в осередках, які потенційно могли б працювати і самостійно себе забезпечувати.
Фактично, актуалізація закону – це мотивація людей до виходу з осередків, пошуку роботи, можливостей для проживання. Також є запит польського суспільства, щоб розуміти: кому конкретно Польща допомагає і чи ці люди справді потребують цієї допомоги, чи можуть забезпечувати себе самі».
Оновлене законодавство, за словами Артема Зозулі, передбачає скасування категорії людей, які доплачують частково за проживання в осередках. Буде лише два варіанти: або людина входить до переліку незахищених категорій і проживає безкоштовно, або платить повну вартість.
Крім того, згідно з новими правилами, планується закриття осередків, у яких мешкає менше 20 осіб.
Адміністрацій осередків самі сигналізують про бажання закритися
«Я думаю, що це теж зумовлено тим, що деякі адміністрацій осередків самі сигналізують про бажання закритися або повернутися до попередньої діяльності, бо часто це були пансіонати, готелі, хостели. Наприклад, в осередку на 10 людей є п’ятеро, адміністрація отримує невеличку дотацію з уряду і їм це просто невигідно. Є осередки, які функціонують за підтримки бізнесу, але їх дуже мало».
«Кількість осередків зменшиться на 70-80%»
На думку голови правління фундації «Україна», під прикриттям нового закону частина осередків може припинити роботу вже в серпні або вересні, хоча офіційна дата змін – перше листопада.
«Навіть якщо в осередку проживає більше 20 людей, є захищені категорії, все одно вони будуть закриватися, посилаючись на фінансові проблеми, тимчасовий ремонт, проблеми з водою, щоб уникнути конфлікту з людьми. Ми боїмося, що може бути дозвіл на те, щоб закривати осередки з дня на день, а людей виставляти на вулицю.
Маємо такі сигнали, що деякі воєводства маєють свої плани щодо кількості осередків, які вони готові залишити. І ця кількість зменшиться на 70-80% , а всі інші закриють. І в межах цього укрупнення людям скажуть: переїжджайте туди, де відкрито, без якогось плану допомоги, консультацій, що далі з ними».
Громадські організації, каже Зозуля, уважно стежитимуть за тим, як реалізовуватимуться нові правила. Вони також сподіваються на підтримку українських дипломатичних установ.
Ця проблема буде лише проблемою для людей
«Бо ця проблема буде лише проблемою для людей, які можуть залишитися на вулиці, місцевої влади, яка відповідає за соціальну політику і може отримати певну кількість безхатченків на своїй території, і організацій, які допомагають людям. Я не кажу про те, що треба залишити всіх людей в осередках. Але треба захистити ті категорії, які можуть незаслужено опинитися на вулиці через те, що в якомусь з осередків з дня на день «оголосять ремонт» або виселять людей. Тому тут потрібен контроль».
Більше новин у нашому telegram - https://t.me/ukronline
Коментувати статті на сайті можливе лише впродовж 30 днів з дня публікування.