В Україні ухвалили додаткові рішення для захисту дата-центрів і телекомунікаційної інфраструктури після серії російських атак.
Президент України Володимир Зеленський після засідання Ставки Верховного головнокомандувача повідомив про додаткові рішення щодо захисту української цифрової інфраструктури.
Посилені заходи стосуватимуться дата-центрів, вузлів зв’язку та інших об’єктів, від яких залежить доступ українців до інтернету, телефонії та важливих електронних сервісів.
«Ухвалено додаткові рішення для захисту та гарантування безперервної роботи нашої інфраструктури дата-центрів та інших об’єктів, які мають критичне значення у сфері зв’язку», — заявив Володимир Зеленський.
Президент наголосив, що всі рішення мають бути повністю реалізовані на державному, регіональному та відомчому рівнях.
За виконання поставлених завдань персонально відповідатимуть посадовці й керівники спеціальних служб.
Чому дата-центри стали критично важливими цілями
Дата-центр — це спеціалізований майданчик, на якому розміщують сервери, телекомунікаційне обладнання, системи зберігання даних та вузли обміну інтернет-трафіком.
Від таких об’єктів може залежати робота:
- інтернет-провайдерів;
- мобільних операторів;
- банківських і платіжних систем;
- державних електронних сервісів;
- корпоративних мереж;
- поштових і логістичних компаній;
- систем оповіщення;
- сайтів та онлайн-платформ;
- телефонії;
- хмарних сховищ.
Пошкодження одного дата-центру не обов’язково призводить до втрати інформації. Якщо компанія створила резервні копії та розподілила інфраструктуру між кількома майданчиками, сервіси можуть продовжити роботу з іншої локації.
Проблеми виникають, коли на одному об’єкті сконцентровано критичне обладнання або коли резервний майданчик не здатний одразу прийняти все навантаження.
Які компанії повідомили про пошкодження
Упродовж кількох днів російські удари пошкодили цифрову інфраструктуру в Києві. Про перебої повідомляли провайдери UTELS, «Павутина», Etherlink та інші компанії.
В одному з постраждалих дата-центрів спалахнула пожежа, після чого оператори почали готувати нові сервери та переносити обладнання на інші майданчики.
Etherlink заявляв про пошкодження основного вузла зв’язку. Частина клієнтів у центральних районах Києва тимчасово залишилася без інтернету й телефонії, а компанія розпочала перенесення ядра мережі.
25 вересня про пошкодження дата-центру повідомила компанія «Датагруп». За даними оператора, клієнтська інформація залишилася в безпеці, а послуги продовжили надавати з резервних майданчиків.
На своєму офіційному сайті компанія зазначає, що її дата-центри розміщені на п’яти технологічних майданчиках, обладнані резервним електроживленням і мають резервування каналів зв’язку.
Чи може вся Україна залишитися без інтернету
Загальнонаціонального відключення інтернету через пошкодження одного або кількох дата-центрів не очікують.
Радник президента з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій «Флеш» пояснив, що Україна має розподілену систему інтернет-каналів. Тому атаки можуть спричиняти локальні перебої, але не мають залишити без доступу до мережі всю країну.
Ризики при цьому залишаються. Після удару в окремому районі або мережі можуть тимчасово зникнути:
- домашній інтернет;
- мобільний зв’язок;
- телефонія;
- доступ до сайтів;
- хмарні сервіси;
- телебачення;
- корпоративні системи;
- окремі онлайн-послуги.
Тривалість перебоїв залежить від масштабу руйнувань, доступу аварійних бригад до об’єкта та наявності резервного обладнання.
Навіщо Росія атакує дата-центри
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявляв, що удари по дата-центрах можуть бути спрямовані на порушення передавання інформації про ракетні та дронові загрози.
Окрім систем оповіщення, пошкодження цифрової інфраструктури здатне впливати на роботу бізнесу, державних установ, банків, медіа та інших сервісів.
Таким чином, атаки можуть переслідувати одразу декілька цілей:
- ускладнити інформування населення;
- спричинити перебої з інтернетом і телефонією;
- зупинити роботу підприємств;
- порушити доступ до електронних послуг;
- створити паніку;
- збільшити витрати держави та бізнесу на відновлення;
- перевантажити інші вузли зв’язку.
Що робити користувачам під час перебоїв
Українцям варто заздалегідь підготувати альтернативні способи зв’язку.
Доцільно:
- встановити застосунки свого провайдера та мобільного оператора;
- записати номери аварійної підтримки;
- мати SIM-картки різних операторів;
- активувати національний роумінг за потреби;
- завантажити офлайн-карти;
- зберегти важливі документи на пристрої;
- мати павербанк і зарядні кабелі;
- перевірити, чи працює домашній роутер від резервного живлення;
- не поширювати фото та адреси пошкоджених об’єктів;
- стежити лише за офіційними повідомленнями.
Якщо інтернет зник у всьому будинку або районі, варто перевірити повідомлення провайдера через мобільну мережу. Масові повторні дзвінки до підтримки можуть додатково перевантажувати телефонні лінії.
Більше новин у нашому telegram - https://t.me/ukronline
