Володимир Зеленський заветував законопроєкт №7731, повернувши його зі своїми пропозиціями на розгляд народних депутатів.
16 травня документ направили на розгляд Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
25 квітня Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 7731, який дозволяє звільнити будь-якого працівника за те, що той не повідомив роботодавця про наявність зв’язків з людьми, які живуть чи прописані в Росії, чи на окупованій території України, якщо такий обов’язок передбачений правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Для багатьох підприємств (не лише державних) такі правила є обов’язковими.
У пояснювальній записці до документа мовилося, що Проєкт Закону України “Про внесення змін до статті 41 Кодексу законів про працю України щодо встановлення додаткової підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця” розроблено з метою врегулювання на законодавчому рівні трудових відносин для захисту національних інтересів України в умовах збройної агресії проти України.
Законопроєкт зареєстрували ще у вересні 2022 року і передбачав, що працівників стратегічно важливих державних підприємств (та об’єктів критичної інфраструктури), які продемонстрували підтримку держави-агресора, можна буде звільнити за фактом вчинення такого проступку, без додаткових підстав.
Логіка тодішньої версії законопроєкту № 7731 була більш-менш зрозумілою, створити механізм, який дозволить усунути ризик витоку стратегічно важливих даних до ворога від особи, яка симпатизує агресору.
Перша версія законопроєкту № 7731 стосувалась тих, хто вже безпосередньо продемонстрував підтримку РФ і тільки цих людей.
Проте, у процесі розгляду Верховною Радою зміст цього законопроєкту докорінно змінився, настільки, що його існування вже не можна виправдати ані логікою воєнного часу, ані будь-якими ризиками.
У другому читанні та в цілому народні депутати ухвалили вже нову редакцію законопроєкту № 7731, яка дозволяє звільнити працівника будь-якого підприємства (вже не тільки стратегічно важливого та державного підприємства) за те, що ця людина:
була засуджена за злочин проти основ національної безпеки України (але крім випадків, коли суд призначив “умовне” покарання);
не повідомила роботодавця про наявність зв’язків з людьми, місце постійного проживання (перебування, реєстрації) яких знаходиться на території держави-агресора або тимчасово окупованій території України – якщо такий обов’язок передбачений правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Нещодавно представники низки правозахисних організацій закликали президента накласти вето, позаяк застерегли, що дія закону поширилася не лише на працівників об’єктів критичної інфраструктури.
"Положення закону створюють підстави для утисків та стигматизації осіб, які, як і мільйони наших співгромадян, мають родичів і друзів серед мешканців тимчасово окупованих територій, внутрішньо переміщених осіб, людей, які виїхали за кордон у зв’язку зі збройною агресією Росії проти України й зареєстровані на тимчасово окупованій території", – пояснили у заяві.
Коментувати статті на сайті можливе лише впродовж 30 днів з дня публікування.