Восени 2022 року, коли війна проти України супроводжувалася тривогою через можливе застосування Росією ядерної зброї, група посередників намагалася знайти шлях до переговорів між Києвом та Москвою.
Серед учасників ініціативи, за даними Financial Times, був Маттіас Варніг – колишній офіцер розвідки Східної Німеччини, який мав контакти з Володимиром Путіним.
Запропонований варіант врегулювання передбачав виведення російських військ із частини захоплених українських територій. Натомість Україна мала визнати російський контроль над Кримом, а її безпеку передбачалося забезпечити за участю країн НАТО. При цьому невідомо, наскільки далеко просунулися обговорення та чи були ці умови офіційно представлені українському керівництву.
У той час міжнародна ситуація різко загострилася. 11 жовтня лідери країн G7 попередили Путіна про серйозні наслідки у разі застосування ядерної зброї. Додаткову тривогу викликали успіхи української армії: російські війська відступали у Херсонській та Запорізькій областях, які Москва незадовго до цього оголосила частиною Росії.
Ситуацію посилили заяви глави МЗС РФ Сергія Лаврова про "брудну бомбу", що нібито готується Україною. Ці звинувачення посилили побоювання західних країн щодо можливої ескалації з боку Кремля.
У той же час Варніг повідомив американському бізнесменові Стівену Конну про зустріч з Путіним, під час якої російський президент нібито заявив, що змушений продовжувати військові дії, але при цьому відкритий до переговорів. Варніг передав слова Путіна про готовність обговорювати варіанти врегулювання та прагнення миру для України.
Проте сама готовність до діалогу ще означала згоди на конкретні умови. Пропозиція, що торкалася статусу Криму та гарантії безпеки, залишалася вкрай чутливим питанням, а відомості про неофіційні контакти не свідчать про досягнення домовленості між сторонами.
Більше новин у нашому telegram - https://t.me/ukronline
