
Руслан Кравченко — вісімнадцятий генпрокурор за роки незалежності. Зазвичай відставки цих посадовців відбувалися без проблем, проте були винятки.
Чи вистачить у сесійній залі голосів за звільнення Кравченка навіть попри резонансний корупційний скандал?
7 вересня після розмови з президентом Володимиром Зеленським генеральний прокурор Руслан Кравченко подав заяву про відставку. "Це політичне рішення. І я прийняв його свідомо. Не хочу, щоб посаду Генерального прокурора використовували як інструмент політичного протистояння. Моя позиція щодо звинувачень залишається незмінною", — пояснив свій вчинок посадовець. Правда до розмови з главою держави він мав іншу позицію: "Я не тримаюся за посаду і не буду триматися ніколи. Це рішення команди, президента або Верховної Ради… Мого рішення такого на цю хвилину немає".
Кравченко мав намір відправити підлеглих на поліграф, обіцяв кадрові зміни, однак резонанс корупційної справи "Карфаген" виявився настільки потужним, що шансів всидіти в кріслі у нього не було. Особливо на тлі нових деталей цієї справи. Та окрім громадського осуду, що створює очевидні політичні мотиви для відставки генпрокурора, є ще й політичні мотиви не підтримувати подання про його звільнення.
Якби генпрокурор не написав заяву сам, його б не звільнили?
Перший заступник голови парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності Андрій Осадчук розповів цікаву історію. За його словами, керівництво "Слуг народу" і депутати провладної більшості були налаштовані максимально захищати Кравченка, через це "дуже туго" йшла дискусія про призначення засідання парламентського комітету та про його рішення. І тільки після того, як генпрокурор написав заяву, "тональність коаліціантів змінилася". Тепер, каже Осадчук, щойно надійде подання до Верховної Ради, його розглянуть. Ймовірно, це відбудеться 15 або 16 вересня.
Станом на вечір 10 вересня подання не було. Перша версія, чому документ з Офісу президента затримується, — шукають заміну Кравченку, щоб депутати відразу призначили наступника. Депутатка Мар’яна Безугла назвала дві ймовірні кандидатури: голови правоохоронного комітету парламенту Олександра Іонушаса та першого заступника генпрокурора Олексія Хоменка.
Друга версія — у сесійній залі немає необхідної кількості бажаючих натиснути зелену кнопку за відставку Кравченка, тож пауза необхідна для пошуку мінімальних 226 голосів. Частина депутатів гостро відреагувала на те, що справа "Карфаген" вибила генпрокурора з крісла, хоча прямої підозри йому від антикорупційних органів не було.
Третя версія: під це голосування нікого ні просити, ні нагинати не будуть, і якщо воно провалиться, відповідальність ляже на парламент. На Банковій лише розведуть руками: мовляв, подання було — нардепи не проголосували. Потім, очевидно, буде ще одне подання, але кожен у свою гру зіграє.
Більше новин у нашому telegram - https://t.me/ukronline





