У середині червня владні коридори вирували чутками про неминуче та масштабне перезавантаження Кабінету Міністрів. Інформація ширилася блискавично: ключові міністерства готувалися до зміни керівництва, а рішення здавалися майже остаточними.
"Якби мене минулого тижня запитали, чи буде заміна уряду, я б дав 100%. Все було дуже заряджено, всіх готували", – розповів один з впливових представників президентської команди, підкреслюючи високу готовність до змін.
Початковий план передбачав скликання позачергового засідання Верховної Ради 7 або 8 липня, щоб оперативно звільнити чинний уряд і одразу ж призначити новий склад. Проте ця ідея "швидкої чистки" зіткнулася з низкою неочікуваних, як об'єктивних, так і політичних, перешкод. В результаті, кадрове перезавантаження відкладається щонайменше до пленарного тижня, що розпочнеться 15 липня.
Причина №1: Літній кадровий дефіцит у Раді – парламент на "Канікулах"?
Головною технічною перешкодою, що заблокувала швидкі зміни, виявилася банальна відсутність кворуму. Липень – це пік сезону самітів, робочих візитів та міжнародних зустрічей, які вимагають присутності багатьох народних депутатів за межами України. До цього додаються традиційні літні відпустки, під час яких багато парламентарів намагаються хоч ненадовго побути з родинами.
Як наслідок, Банкова просто не змогла зібрати необхідної кількості голосів для ухвалення важливих рішень. "Людей немає, ми зберемо зараз нашвидку 150 наших, воно все провалиться – нащо так ризикувати? Кому там горить? Врешті керівництво Ради і Арахамія відбились від цієї ідеї. Проголосують все, але десь 15 липня, тоді буде плановий пленарний тиждень", – пояснив один зі "слуг народу", вказуючи на прагматичний підхід до ризиків. Зрештою, краще зачекати, ніж провалити голосування через брак депутатів.
Причина №2: Міжнародний імідж та конференція URC у Римі – "В.о." на міжнародній арені?
Друга, не менш вагома причина відстрочки, пов'язана з важливою міжнародною подією – Конференцією з відновлення України (Ukraine Recovery Conference), що відбудеться в Римі 10-11 липня. Цей форум є одним із ключових заходів у сфері післявоєнної відбудови України, який збере сотні представників міжнародних урядів, провідних бізнесменів та донорських структур.
Виступати на такому високому рівні делегацією, яка формально перебуває у статусі "виконуючих обов’язки", дипломатично недоречно і, відверто кажучи, принизливо для країни. "Привезти туди всю делегацію у статусі в.о. – це просто плюнути в лице італійським партнерам. Бо якщо навіть міністрів призначать, то всі заступники і команди всіх міністерств точно ніхто не встигне затвердити", – прокоментував один із членів Кабміну, наголошуючи на необхідності збереження стабільності та поваги до міжнародних партнерів. Передбачається, що повна зміна уряду завадила б ефективній участі в такій важливій події.
Причина №3: Кадровий вакуум – кого призначати на ключові посади?
Ще одна, менш публічна, але не менш суттєва причина – це кадровий вакуум та невизначеність у деяких міністерствах. Особливо складною виявилася ситуація навколо Міністерства національної єдності, яке наразі очолює Олексій Чернишов.
Це міністерство було створено взимку 2024 року з двома основними цілями: працевлаштувати Чернишова в уряді та запустити ефективну комунікацію з українцями за кордоном у контексті можливих майбутніх виборів. Однак реальність внесла свої корективи: вибори поки що не на горизонті, а підтримка діаспори, м’яко кажучи, не відповідає очікуванням Банкової.
Крім того, історія із затяжним відрядженням Чернишова та його фігурування в матеріалах НАБУ поставила під сумнів не лише його політичні перспективи, а й майбутнє самого міністерства. "Це було таке 'крафтове' міністерство. Ми спробували – не вийшло", – визнає один з впливових "слуг". Наразі активно обговорюється варіант "злиття" цього відомства під МЗС або інше міністерство, адже знайти гідного кандидата, який погодиться очолити структуру з таким "репутаційним шлейфом", виявилося вкрай складно.
Персоналії прем'єра: Свириденко в очікуванні?
Окремим джерелом затримки кадрових рішень залишається питання нового прем'єр-міністра. У владних колах не приховують, що серед потенційних кандидатів на заміну Дениса Шмигаля активно розглядалася Юлія Свириденко, нинішня перша віцепрем'єрка – міністерка економіки. Недарма 27 червня президент та глава ОП відвідали великий економічний форум, де Юлія Свириденко мала публічний виступ перед бізнесом.
Хоча формально захід був презентаційним, у кулуарах його сприймали як своєрідне "фінальне публічне інтерв’ю" претендентки на посаду прем’єрки. Проте наразі цей процес також загальмувався. Надто вже багато змін і ризиків на тлі зовнішньої політики, триваючої війни та парламентської невизначеності.
Отже, масштабне перезавантаження Кабміну, яке здавалося неминучим у середині червня, відкладається. Відсутність кворуму в Раді, необхідність збереження міжнародного іміджу перед важливою конференцією в Римі, а також кадровий дефіцит на ключових посадах – ці три причини зіграли вирішальну роль у перенесенні кадрових рішень. Українській владі доведеться почекати до середини липня, щоб втілити в життя свої плани щодо оновлення уряду, сподіваючись, що до того часу всі "зірки зійдуться" у потрібному порядку.
Чи побачимо ми оновлений Кабмін вже в другій половині липня, чи ці причини можуть спричинити ще подальші затримки? Час покаже.
Більше новин у нашому telegram - https://t.me/ukronline
