Нарікання на некомпетентність і корупцію у вищих ешелонах російської армії, не дають спокою Путіну з початку повномасштабного вторгнення в Україну.
Необхідність змін стала явною, коли війська РФ зазнали невдачі в околицях Києва, під Харковом, а також після маршу найманців Пригожина на Москву. Видання The New York Times пише, що Путін весь цей час уникав будь-яких серйозних публічних кроків, які могли б бути сприйняті як підтвердження критики. Тепер, коли криза на полі бою, схоже, позаду, а Пригожин мертвий, російський диктатор вирішив діяти, уперше за більш ніж 10 років змінивши міністра оборони та допустивши низку корупційних арештів серед вищих чиновників міністерства.
У Росії досягли точки кипіння.
На думку експертів, останні кроки Путіна, найімовірніше, свідчать про те, що він став більш упевненим у своїх бойових перспективах в Україні та у своїй політичній владі. Російські війська домагаються деяких успіхів в Україні, захоплюючи території навколо Харкова та на Донбасі, тоді як Україна бореться із затримками допомоги від США та нестачею боєприпасів і особового складу. Вищі посадові особи в Кремлі налаштовані оптимістично.
“Найімовірніше, вони вважають ситуацію у військах досить стабільною, щоб покарати деяких представників військового керівництва за попередні невдачі”, – каже Майкл Кофман, експерт з російських збройних сил і старший науковий співробітник Фонду Карнегі за міжнародний мир.
Вимога змін у вищих ешелонах російської армії накопичувалася з перших днів вторгнення, коли поширилися історії про те, що російські солдати вирушають на війну без належного харчування та спорядження і втрачають свої життя, підкоряючись бездарним воєначальникам.
Гнів досяг піка після перерваного повстання, очоленого Пригожиним, що, на думку американських чиновників, найімовірніше, було санкціонованим державою вбивством. Саме ватажок ПВК “Вагнер” став лакмусовим листком, який змусив російську владу подумати про корупцію.
Показова "страта".
Російський лідер, схоже, виступає проти тих самих чиновників, на яких нападав Пригожин. Першим провісником змін став арешт Тимура Іванова, протеже Шойгу і заступника міністра оборони, якого звинуватили в отриманні великого хабара. Він заперечує свою провину. Раніше Іванов привернув увагу Фонду боротьби з корупцією Олексія Навального через розкішний спосіб життя.
Потім Кремль оголосив, що замінив Шойгу на Андрія Бєлоусова, а Шойгу перевели до Ради безпеки Росії, де у нього є доступ до президента, але немає контролю над грошима. У Білоусова немає військового досвіду, але він може похвалитися відносно чистим іміджем і чистою кар’єрою в уряді.
Марія Енгквіст, заступник керівника відділу досліджень Росії та Євразії Шведського агентства оборонних досліджень, зазначила, що якщо Путін хоче виграти війну, то корупція – це не те що потрібно. При цьому вона назвала корупцію на високому рівні в Росії "особливістю, а не помилкою".
"Корупція – це інструмент для отримання впливу, але її також можна використати проти вас у будь-який момент, залежно від того, чи скажете ви щось не те в невідповідний час, чи приймете неправильне рішення в невідповідний час. Так що вас можна змістити з посади з розумним поясненням, яке громадськість може прийняти", - сказала вона.
За її словами, ці зміни також викликають питання про те, як довго генерал Герасимов залишатиметься на своїй посаді.
Водночас арешти в Міноборони РФ набирають обертів: ще чотирьох вищих генералів і чиновників затримали за звинуваченням у корупції, які супроводжуються обіцянками збільшити фінансові та соціальні пільги для солдатів, що є спробою поліпшити моральний дух і заспокоїти критиків.
Арешти – повідець для неугодних.
За словами Дари Массікот, старшого наукового співробітника Фонду Карнегі за міжнародний мир, арешти високопосадовців навряд чи викорінять велику корупцію в російському військовому відомстві, але вони можуть змусити вищих чиновників двічі подумати, перш ніж красти в особливо великих розмірах, принаймні на якийсь час.
Крім послання антикорупційного сигналу, принаймні один з арештів, схоже, був спрямований на зведення політичних рахунків. Генерал-майор Іван Попов, високопоставлений російський воєначальник, який очолював сили, що стримують контрнаступ України, дорікнув російському військовому керівництву. Днями його затримали за звинуваченням у шахрайстві. За словами його адвоката, він заперечує свою провину.
"Суть у тому, що війна оголила безліч різних проблем – корупцію, некомпетентність і відкритість до публічних проявів непокори, які керівництво країни вважає за необхідне розв’язати. Зараз дуже вдалий час для цього, тому що на полі бою немає короткострокового гострого ризику", – сказав Семюел Чарап, старший політолог із RAND Corporation.
Арешти російських генералів.
23 травня в Москві заарештували відразу двох високопоставлених генералів Міністерства оборони – начальника Головного управління зв’язку ЗС РФ генерал-лейтенанта Вадима Шамаріна і керівника департаменту із забезпечення держзамовлення Володимира Вертелецького.
Крім того, заарештували заступника міністра оборони Тимура Іванова і начальника головного управління кадрів Міноборони генерал-лейтенанта Юрія Кузнєцова. Видання The Moscow Times повідомляє, що репресії санкціонував особисто Володимир Путін і під “зачистку” потраплять сотні людей.
Коментувати статті на сайті можливе лише впродовж 30 днів з дня публікування.