Під час Мюнхенської безпекової конференції (МБК) глава канцелярії комісії Центрального комітету Комуністичної партії Китаю (КПК) у закордонних справах Ван Ї анонсував "мирну ініціативу" до російсько-української війни.
Ван Ї у своїй промові жодного разу не засудив російську агресію, а натомість кілька разів називав її "українською кризою". А ще зі слів Вана Ї випливало, що Статут ООН порушили не дії Російської Федерації, а "створення ідеологічних альянсів". А російська агресія була просто відповіддю на безпекові загрози.
Дві тези були чіткими у його виступі. Перше – це тверде наголошення на тому, що ядерна зброя не може бути застосована за жодних умов. І друге – кількаразове повторення, що "територіальна цілісність усіх держав має поважатися".
Обриси китайської пропозиції вже відомі. Деякі деталі розкрив у Мюнхені сам Ван Ї, про інші повідомили західні ЗМІ з посиланням на закриті переговори китайського дипломата.
Ключові тези є такими:
* ядерна та неконвенційна зброя не мають розглядатися у принципі і Росія має відмовитися від ядерного шантажу. Процитуємо Вана Ї: "Ядерні війни не повинні мати місце і не матимуть переможця. Ми також виступимо проти нападів на ядерні станції та мирні атомні об’єкти. Ми також виступимо проти використання хімічної та біологічної зброї за будь-яких умов" (корисний для України пункт, що, серед іншого, вимагає від Росії звільнення Запорізької АЕС);
* бойові дії треба якнайшвидше припинити і домовлялися про виведення військ чи будь-що інше на переговорах, а не на полі бою (цей пункт є мрією Росії, яка потребує відновлення сил, тимчасово закріпивши свою окупацію частини України);
* однак територіальна цілісність та суверенітет мають поважатися (реверанс у бік України, який суперечить попередньому пункту);
* інші держави мають припинити постачання зброї в зони конфлікту (на що ніколи не погодяться ані Україна, ані Захід);
* у рамках переговорів "легітимні безпекові застереження мають сприйматися всерйоз" (повторення російської точки зору про те, що НАТО несло загрозу Росії, і тепер Альянс має дати Москві якісь гарантії безпеки).
Мирний план, що побудований на цих принципах, Китай представить 24 лютого.
Утім, шанси на його затвердження – нульові. На такі умови ніколи не погодяться ані Захід, ані Україна, а без згоди Києва про втілення "китайського плану" у принципі не можна говорити. Мало віриться і в те, що Путін раптом почне поважати територіальну цілісність Україну, включаючи Крим.
Але, головна неприємність полягає в іншому!
Те, що Китай висуне свою пропозицію Генасамблеї ООН, разом з українським планом, схоже, має на меті відтягнути частину голосів у документа, який презентує Київ.
Адже, на жаль, у китайської ідеї про те, щоби "просто перестати стріляти", є чимало прибічників. Наприклад, в Африці. Так, у Мюнхені прем’єр-міністерка Намібії Саара Куугонгельва зі сцени затято переконувала всіх учасників у тому, що Намібія однаково любить Росію та Україну і не може підтримувати одну з них, а найкращим виходом із кризи було б, якби Захід просто перестав постачати зброю, а зекономлені кошти пустив на розвиток і України, і Африки.
Пропозиція Пекіна впаде на благодатний ґрунт у подібних країнах. І саме це – головна "китайська небезпека", яка є зараз. А ця історія зайвий раз засвідчує, що шлях України для переконання світу у своїй правоті, не буде простим.
Здолати його можливо лише за чіткої підтримки та лобізму з боку наших партнерів, передусім Сполучених Штатів Америки та ключових держав Європейського Союзу.
Коментувати статті на сайті можливе лише впродовж 30 днів з дня публікування.