Росія може провести нову хвилю мобілізації вже після парламентських виборів у вересні 2026 року.
За оцінкою української сторони, Кремль хоче додатково залучити до війни проти України близько 300 тисяч військовослужбовців, а надалі масштаби поповнення російської армії можуть бути ще більшими.
Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами. Інформацію також наводить Reuters.
За словами глави держави, в Україні очікують, що російська влада намагатиметься провести мобілізацію таким чином, щоб вона якомога менше зачепила жителів найбільших міст РФ.
«Впевнені, що після виборів у них буде мобілізація. Вважаємо, що вона буде не в центральних містах. Але я не думаю, що це вийде у них дуже сильно приховати», - заявив Зеленський.
Президент назвав майбутню кампанію «периферійною мобілізацією» - тобто основний набір, за його оцінкою, може відбуватися передусім у віддалених російських регіонах.
Кремлю можуть знадобитися ще 300 тисяч людей
За словами Зеленського, російське керівництво розраховує у 2026 році отримати для фронту додатково приблизно 300 тисяч осіб.
Reuters зазначає, що парламентські вибори в Росії заплановані на 18–20 вересня 2026 року. Саме після них, за оцінкою української сторони, Кремль може перейти до нової фази поповнення армії.
При цьому йдеться не лише про потреби Росії до кінця нинішнього року.
Зеленський заявив, що у 2027 році Москва може залучити ще сотні тисяч людей. Загальна мета, за його словами, може становити близько 500 тисяч нових військовослужбовців.
Ці сили Росії потрібні насамперед для продовження наступальних операцій в Україні.
Куди Росія може кинути мобілізованих
Одним із головних напрямків, де Кремль може використати нове поповнення, залишається Донеччина.
Зеленський назвав серед ключових цілей російської армії Костянтинівку, Слов’янськ та Краматорськ. За його словами, саме цей напрямок залишається одним із пріоритетних для російського командування.
«Головний напрямок у ворога - Костянтинівка, Слов’янськ, Краматорськ. Мета ними не досягнута, але цей напрямок буде головним для них цього року і надалі», - зазначив президент.
Ще одним завданням російських військ, за його словами, залишається створення так званої «буферної зони» в районах Харківської та Сумської областей. Цієї мети окупаційні сили також поки не досягли.
Зеленський вважає, що значна частина потенційно мобілізованих 300 тисяч росіян може бути спрямована саме на схід України.
Розподіл нових резервів, однак, залежатиме від ситуації на полі бою.
Зеленський не виключив загрози для Чернігівщини та Київщини
Президент також назвав ще один можливий сценарій використання Росією додаткових сил.
Якщо російські війська матимуть результати на сході, частину сформованих резервів Кремль теоретично може перекинути на інші напрямки.
Серед них Зеленський згадав Чернігівську та Київську області.
За його словами, у Росії можуть існувати теоретичні плани наступальних дій із території Брянської області РФ. Водночас наразі концентрації необхідної для такої операції кількості російських військових там не зафіксовано. Україна, однак, стежить за ситуацією та можливим накопиченням сил.
Президент уточнив, що українська сторона бачить техніку вздовж кордону, проте необхідного для масштабної наступальної операції особового складу в Брянській області зараз немає.
Таким чином, слова Зеленського про Чернігівщину та Київщину стосуються потенційного сценарію, а не повідомлення про вже сформоване ударне угруповання.
Україна заявляла про підготовку мобілізації ще раніше
Попередження про можливу нову мобілізаційну кампанію в Росії звучать не вперше.
Ще 11 серпня Зеленський заявляв, що українська розвідка отримала інформацію про підготовку Росією мобілізаційних заходів восени. За його словами, ці дані нібито підтверджувалися внутрішніми російськими документами.
Тоді президент також пов’язував можливі рішення Кремля з завершенням парламентської виборчої кампанії.
Додаткові ознаки підготовки до потенційної мобілізації з’являються і в західних медіа.
The Wall Street Journal 23 серпня повідомила з посиланням на західних розвідників, що в Росії проводяться заходи з перевірки готовності до можливої нової хвилі мобілізації.
Зокрема, минулого місяця російські військові проводили відповідне планування в Калінінградській області. За даними співрозмовників видання, відпрацьовувалися питання розміщення, забезпечення та озброєння потенційно мобілізованих. Подібні заходи, як стверджують джерела WSJ, проводяться й в інших частинах Росії.
При цьому важливе уточнення: остаточного рішення Кремля про нову масову мобілізацію публічно не оголошено. Йдеться про оцінки української влади, розвіддані та повідомлення західних джерел про підготовчі заходи.
Росія зазнає великих втрат на Донеччині
Необхідність додаткового поповнення армії Зеленський пов’язує зі значними втратами російських військ.
За його словами, від початку 2026 року Росія втратила близько 267 тисяч військовослужбовців, із яких приблизно 155 тисяч - загиблими. Це оцінка української сторони, незалежно підтвердити такі цифри в умовах війни неможливо.
Особливо інтенсивні бої, за словами президента, тривають у районі Костянтинівки. Зеленський стверджує, що саме на цьому напрямку припадає 70–80% російських втрат.
Російські війська продовжують намагатися просунутися до українського «поясу фортець» на Донеччині, до якого належать Костянтинівка, Дружківка, Краматорськ і Слов’янськ.
Reuters також зазначає, що російські війська продовжують операцію із захоплення решти Донбасу, однак просування дається їм дорогою ціною.
Путін хоче захопити Донеччину до кінця року — Зеленський
За словами українського президента, Володимир Путін поставив перед російськими генералами завдання до кінця 2026 року завершити окупацію Донецької та Луганської областей.
Зеленський вважає виконання такого завдання нереалістичним.
Водночас саме ситуація на Донеччині, на його думку, визначатиме, куди Москва спрямує потенційне нове поповнення.
Якщо Росія не досягне поставлених цілей, значна частина нових військовослужбовців може бути кинута на продовження наступу на Костянтинівку, Краматорськ та Слов’янськ. Якщо ж ситуація зміниться на користь РФ, Кремль може спробувати використати резерви на інших ділянках фронту або кордону.
Чому Кремль може чекати до виборів
Проведення масштабної мобілізації залишається політично ризикованим для російської влади.
Попередню велику хвилю так званої «часткової мобілізації» Володимир Путін оголосив у вересні 2022 року. Вона спричинила значний суспільний резонанс і виїзд великої кількості росіян за кордон.
Саме тому нинішня схема, яку описує Зеленський, передбачає насамперед набір людей у віддалених регіонах, а не в Москві, Санкт-Петербурзі та інших великих містах.
Reuters пише, що, за оцінкою Зеленського, майбутня кампанія може бути «периферійною» і концентруватися на віддалених частинах РФ.
Окремо західні розвідники повідомили WSJ про перевірки здатності російської військової системи прийняти значну кількість новобранців. Це не доводить, що рішення про мобілізацію вже ухвалене, однак свідчить про підготовку Росії до такого сценарію.
Період після парламентських виборів 18–20 вересня може стати ключовим. За оцінкою українського керівництва, саме тоді Кремль може перейти до нового масштабного поповнення армії — спочатку приблизно на 300 тисяч осіб, а згодом збільшити чисельність залучених до пів мільйона.
Більше новин у нашому telegram - https://t.me/ukronline
