США є одним із головних спонсорів Збройних сил України у боротьбі з російським агресором, але західні союзники не поспішають передавати Україні озброєння, яке могли б завдати армії РФ швидкого та повного розгрому.
Більшість військових експертів припускають, що все так відбувається через розбіжності у бажаннях України та США.
В чому суть цих розбіжностей?
Українські військові є рушійною силою у війні, вони борються за свої інтереси, за свободу та незалежність України. Західні партнери стримано передають зброю, бо переслідують власні цілі, які в більшості збігаються з українськими, але шлях до досягнення мети таки різний. Що стосується США, то їх сценарій ведення цієї війни полягає у тому, щоб повільно та комплексно вивести Росію з гри, по всім напрямкам: військово, політично та економічно. Як задача максимум, повний розвал РФ, але контрольований та безпечний для заходу. Тому, все робиться повільно, без різких рухів та провокаційних дій. В той час, як українці хочуть максимально швидко розгромити ворога військовим шляхом та звільнити свої території.
Все відбувається за планом, але точно не за планом Путіна.
ЗСУ методично знищують військовий потенціал РФ на полі бої та змушують Путіна витрачати максимум ресурсів на ведення війни. Через мобілізацію та нові закони, громадяни та бізнес тікають з РФ, а витрати бюджети на так звану "спецоперацію" непомірно зростають. Але, ЗСУ не дається все необхідне для того, щоб вони максимально швидко розтрощили армію РФ, адже це може підштовхнути диктатора до неадекватних рішень та неконтрольованих процесів. Наприклад, Україні не дають потужні раки великої дальності чи штурмову авіацію, хоча цього "добра" повно на складах у США та союзників.
Тим часом санкції та накладені обмеження розвалюють економічну систему агресора, знекровлюючи цю машину. США та ЄС, крок за кроком викреслюють Росію з великої політики та великого бізнесу, через неадекватні дії Путіна та його війська. НАТО отримало новий поштовх для розвитку, ВПК країн заходу розкручується на повну, а виробники зброї тепер мають черги з покупців. Разом із тим, РФ втрачає ринки, видатки зростають, доходи і можливості зменшуються, як і вплив на більшість міжнародних процесів. З бажаннями Путіна вже майже ніхто не рахується, його більше не бояться, а колишні союзники відвертаються.
Це все нагадує кориду.
Грізного та потужного бика пробили списом декілька разів, а потім майстерний тореадор з червоною тканиною, ганяє його по колу, провокуючи більше рухатись та швидше втрачати кров. На жаль, але тореадор - це ЗСУ, а червона тканина, то Україна. Великий та сильний бик (але не надто розумний), у цьому протистоянні, просто не має жодних шансів. Він не розуміє, що через свою злість, агресію та одержимість, саме себе вбиває ще швидше.
США дозволяють Путіну вичерпати свій військовий потенціал, а коли це станеться, тоді настане колапс у системі оборони агресора, Україна здобуде перемогу на полі бою, адже РФ нічого буде виставляти на фронт. Наступальний потенціал РФ вже майже вичерпано. Далі буде неконтрольована для РФ ситуація та величезні наслідки для самих росіян, на багато поколінь вперед.
Тож, українці хочу швидко (бо гинуть люди та руйнується інфраструктура), не розуміючи, чому партнери не дають того, що вони просять для перемоги. А захід хоче повільно але безпечно (для себе), раз і на багато років позбутись російської загрози, отримавши нові можливості, після падіння Кремля.
Якщо відкинути всі емоції, адже українців це стосується особисто, і кожному болить за загиблих синів, за невинні цивільні жертви, за зруйновані домівки, міста і села, то стратегія США холодна та прагматична, виважена, комплексна і гарантує результат, за умови вірної реалізації стратегії.
Україна від цього точно виграє, адже за умов комплексного програшу РФ та дотримання демократичного напрямку розвитку нашої країни, її приймуть до НАТО та в ЄС, допоможуть швидко та сучасно все відбудувати, сюди підуть великі західні інвестиції, рівень життя почне зростати тощо. Але, на жаль, за це щасливе майбутнє, нам зараз доводиться платити страшну ціну, власними життями...
Сподіваємось, що в останнє в історії, бо вступ до НАТО, має поставити жирну крапку в багаторічному протистоянні українського народу, з цією ордою агресивних дикунів зі сходу.
Коментувати статті на сайті можливе лише впродовж 30 днів з дня публікування.