У Росії на тлі війни з Україною набув поширення популярний у СРСР вид покарання активістів та опозиційно налаштованих громадян - примусове психіатричне лікування.
За даними правозахисного центру «Меморіал», наразі каральним медичним процедурам зазнають як мінімум 48 фігурантів політично мотивованих справ. 46 засуджених перебувають у психіатричних стаціонарах, ще двоє проходять амбулаторне "лікування", відбуваючи термін у в’язниці.
13 осіб зазнали переслідування відповідно до законів про цензуру, прийнятих невдовзі після початку війни.
Наймолодшому з них Максиму Липканю 10 лютого виповнилося 20 років. У 2023 році він став фігурантом справи щодо «фейків» про армію за спробу погодити антивоєнний мітинг «Рік пекла» на Луб’янці та інтерв’ю «Радіо Свобода», в якому назвав путіна «воєнним злочинцем» через вторгнення в Україну. А в лютому 2024-го суд визнав Липканя «невміняємим» та виніс рішення щодо його госпіталізації.
Reuters поговорило із двома росіянками, яких також відправляли на примусове лікування, але звільнили за кілька тижнів.
Вони описали цей досвід як тяжке випробування. 37-річну Катерину Фатьянову помістили до Красноярського крайового психоневрологічного диспансеру №1 у квітні 2024 року після звинувачення в «дискредитації» армії за публікацію чужої антивоєнної статті в газеті, яку вона випускала у вільний час. Фатьянова розповіла, що співробітники ФСБ змусили її підписати згоду на лікування, а в лікарні її без необхідності піддавали хворобливим та принизливим процедурам, включаючи гінекологічне обстеження, давали запліснілий хліб та відмовляли у щоденних прогулянках. У результаті активістку виписали 27 травня, встановивши, що вона не має психічних розладів. Згодом суд призначив їй два роки примусових робіт.
У тому ж диспансері «лікували» 56-річну Ольгу Суворову, активну учасницю соціальних та екологічних кампаній, яка розповіла, що її також піддали різним обстеженням, хоча, на відміну від Фатьянової, вона відмовилася підписати згоду. У грудні 2023 року Суворову затримали в аеропорту Красноярська після повернення з Москви після зустрічі з Катериною Дунцовою, яка збиралася скласти конкуренцію Путіну на виборах президента РФ. Суворову звинуватили в тому, що вона нібито помилково звинуватила поліцейського у своєму побитті, хоча травми підтверджувалися медичним висновком. Активістка відмовилася визнати провину і тоді її відправили на психіатричну експертизу, де встановили, що вона «фіксована на прагненні допомогти оточуючим», що «є відхиленням від образу звичайної людини». Потім її помістили на лікування до ККПНД №1 та виписали лише після скарги через три тижні, надавши довідку про відсутність психічних розладів.
Голландський професор і правозахисник Роберт ван Ворен, який десятиліттями вивчав каральну психіатрію в Росії, заявив агентству, що з початку вторгнення в Україну він фіксує по 23 такі випадки на рік, тоді як у 2015–2021 роках їх було в середньому п’ять.
Він звернув увагу, що ті, кого поміщають до клініки, можуть перебувати там до «одужання», а отже, безстроково. Крім ізоляції та застосування сильнодіючих препаратів, негативний вплив на людину робить і сам факт того, що її осудність ставиться під сумнів. Тим самим нівелюється цінність її думки, і це має дуже послаблюючий ефект, зазначив ван Ворен.
Коментувати статті на сайті можливе лише впродовж 30 днів з дня публікування.