64% опитаних українських мігрантів так і не адаптувалися до життя в країнах тимчасового перебування, вони планують повернутися в Україну, але є декілька факторів, які стримують їх від цього.
Серед них в пріоритеті – розв'язання житлового питання та працевлаштування.
Про це повідомила Голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк, посилаючись на результати дослідження міграційних настроїв українців за кордоном, проведеного Gradus Research у липні.
«Тільки 6% вимушених українських мігрантів планують повернутися цьогоріч. 10% розраховують повернутися наступного року, 14% – після 2025 року, але переважна більшість наших громадян зі строками ще не визначились. Незрозумілі перспективи щодо житла та працевлаштування. І це потрібно виправляти», – підкреслила Олена Шуляк.
Гарантоване стабільне працевлаштування, один з найбільш вирішальних факторів до повернення для 41% респондентів.
Найбільше прагнуть повернутися ті мігранти, які працюють віддалено на українські компанії. Про це повідомили 70% опитаних. Також прагнуть повернутися ті українці, які нині тимчасово непрацевлаштовані – 68%.
Шуляк підкреслила – стабільне працевлаштування в Україні, яке стане запорукою повернення українців, можливе за умови розвитку підприємництва, що своєю чергою, буде означати нові робочі місця. Для цього останнім часом пропонується багато законодавчих змін.
Остання – прийняття законопроєкту №7331, який дозволяє розпочинати господарську діяльність без отримання ліцензій та дозволів до кінця воєнного стану.
Цей крок спрямований на дерегуляцію бізнесу та підтримку економіки країни під час війни.
«Тепер для початку діяльності достатньо подати декларацію, яка матиме юридичну силу дозволу чи ліцензії. Це позбавляє підприємців від бюрократичних перепон та корупційних ризиків, пов’язаних з отриманням дозволів. Декларацію можна подати в будь-якому куточку України, незалежно від місця реєстрації бізнесу чи проживання підприємця. Це забезпечує гнучкість та мобільність для бізнесу», – повідомила нардепка.
Окрім питання працевлаштування, для 36% опитаних українських мігрантів важливою є наявність фінансової допомоги в Україні, а для 33% можливість отримання житла у відносно безпечних регіонах України.
«В українців є три мрії. Перша мрія – це якнайшвидша Перемога. Друга – мати гідну роботу з гідною оплатою праці. І, звичайно, власна домівка. Розв'язання житлового питання, теж входить в цю мрію. Якщо всі ці речі будуть реалізовані, то людина може працювати, реалізовувати свій власний потенціал на благо своєї громади, своєї країни», – переконана Шуляк.
Вона нагадала, що зараз житлове питання частково вирішує програма компенсації за пошкоджене і знищене житло єВідновлення.
Якщо людина отримає компенсацію і зможе витратити її на придбання нової домівки, їй буде де жити, відповідно, буде куди повертатися. Шуляк підкреслила, що днями Уряд додатково виділив більш ніж 7 млрд гривень на виплати компенсації єВідновлення, які останнім часом були призупинені. Втім, можливості послуги потрібно розширювати й надалі. Зокрема, Уряду слід якнайшвидше ухвалити рішення щодо розширення єВідновлення для житла, розташованого на ТОТ, адже саме там, найбільша кількість постраждалих та вимушених мігрантів.
Крім цього, суттєво вплине на розв'язання житлового питання українців ухвалення нового житлового законодавства, яке передбачає одразу декілька дієвих механізмів забезпечення житлом.
Йдеться про запровадження соціальної оренди, доступні для громадян фінансово-кредитні механізми придбання житла тощо. Всі вони передбачені у законопроєкті «Про основні засади житлової політики», який планують зареєструвати найближчим часом.
«Наша мета – провести цей законопроєкт через перше читання у сесійній залі до кінця поточного року. Втім, не чекаючи його прийняття, ми почали готувати наступний, про фонд соціального житла, з якого житло у тимчасове користування буде надаватися в тому числі для соціальної оренди», – зазначила Шуляк.
Вона додала, що прийняття нового житлового законодавства – це вимога отримання Україною 50 млрд євро від ЄС за програмою Ukraine Facility. Тобто без його ухвалення, Україна не зможе отримати фінансування на потреби відновлення.
«А значить, з цим важливо не зволікати», – резюмувала очільниця Комітету.
Коментувати статті на сайті можливе лише впродовж 30 днів з дня публікування.