Чи буде запроваджено в Україні мобілізація за методом лотереї?
На це питання відповів Володимир Зеленський. Зокрема, він виступив проти ідеї запровадження у країні лотереї для мобілізації громадян на війну. Він заявив, що ця практика була гідною для США свого часу, але не підходить для України. Бо зараз треба думати, як зберегти більше життів на фронті.
Відповідну заяву український лідер зробив в інтерв'ю колумністці американського видання The Philadelphia Inquirer Труді Рубін.
Президент нагадав, що Україна на відміну від США бореться за виживання, тому такі методи є зовсім не етичними. І він, як очільник країни, не може поставити знак "дорівнює" між словами "вижити" і "лотерея".
"Проговорювали, що була така лотерея колись. Я вважаю, що це не дуже етично щодо тих, хто на фронті вже і не дуже справедливо, якщо чесно, для всіх. Ця лотерейна історія була в США, але це була війна не на вашій території й не за існування США. Це не екзистенційний виклик, це інші речі. Україна бореться за виживання. І там, де стоїть "вижити" і "лотерея", в мене немає знаку "дорівнює", більше знаків питання", - сказав Зеленський.
Щодо об'ємів мобілізації в Україні, то президент сказав, що не встановлює жодних цифр та планів.
Їх формує керівництво ЗСУ та йде за цими планами. За словами Зеленського, у його компетенцію входить лише знайти кошти та зброю для забезпечення боєздатності армії.
"Передусім, запит щодо кількості (людей, яких потрібно мобілізувати), формує керівництво ЗСУ. Ми можемо давати зброю, одяг, сучасні технології, я повинен знаходити гроші на це виробництво, заохочувати партнерів нам допомагати тощо. Але тактичні дії, скільки потрібно на фронті людей, формулювало завжди військове керівництво", - наголосив гарант.
Як працює цей принцип?
Ідея за допомогою жеребкування набирати людей до війська виникла в США майже 200 років тому. Першу лотерею для набору призовників провели в 1863 році на початку Громадянської війни.
Щоправда, назвати цю процедуру "справедливою" можна було з великою натяжкою. Певні категорії громадян, наприклад, чорношкірі були звільнені від призову, а багаті призовники могли офіційно відкупитися від служби за 300 доларів, якщо навіть жереб випав на їхню долю. Або знайти собі заміну.
Ці норми скасували лише в 1917 році. Але не саму лотерею. Під час Першої світової війни США встигли провести три жеребкування для мобілізації військовозобов'язаних. За їхніми результатами військо поповнили майже 2,7 млн чоловіків з 24 млн зареєстрованих військовозобов'язаних.
Як визначили ці 11% мобілізованих? Кожен військовозобов'язаний мав зареєструватися в списку на своєму окрузі і отримати порядковий номер. Усього було 10500 номерів (на одному номері були зареєстровані багато людей з різних округів ). Сама процедура жеребкування відбувалась в приміщенні військового департаменту у Вашингтоні.
Уповноважений секретар департаменту витягував зі спеціального скляного акваріума перемішані кульки з номерами і оголошував їх. Військовозобов'язаний, що мав цей порядковий номер, підлягав призову на службу. Якщо його номер не називали, то він залишався цивільним до наступної лотереї.
Жеребкування проводилось і під час Другої світової війни. Єдине, що змінилось, це посилення "ефекту випадковості". Картки призовників були двічі перемішані, а кульки витягував вашингтонський чиновник із зав'язаними очима в присутності президента США.
Нагадаємо, що після набуття чинності в Україні нового закону про мобілізацію її темпи значно посилились.
У Міноборони відзвітували про позитивну динаміку, заявивши, що військово-облікові дані в ТЦК та СП, ЦНАПах та у "Резерв+" оновили майже 1,4 млн військовозобов'язаних. Навіть за кордоном дані внесли 14 тисяч громадян.
У військовому відомстві навіть заявляли, що якщо й надалі будуть такі темпи, то восени можуть винести на голосування законопроєкт про демобілізацію. Проте наразі зберігається необхідність у мобілізації жінок. Йдеться здебільшого про бойових медиків. Втім, скоріше за все, такої мобілізації оголошувати не стануть.
На цей час близько 135 тисяч жінок оновили дані в "Резерв+". Йдеться про тих, хто перебуває на військовому обліку та є військовозобов'язаними. Тобто це ті, хто має медичну та фармацевтичну освіту, а також резервістки.
Коментувати статті на сайті можливе лише впродовж 30 днів з дня публікування.