Українці, які мають статус тимчасового захисту чи посвідку на проживання не підпадають під автоматичну мобілізацію, якщо країна їхнього перебування вступить у війну.
Законодавство кожного регіону має свої особливості, тому можливість призову або залучення до цивільної оборони залежить від правил конкретної держави.
У Польщі та Німеччині військова служба військовий обов’язок пов’язаний з наявністю громадянства, тому громадяни України, які мають статус тимчасового захисту чи посвідку на проживання, під призов не підпадають. Швеція застосовує більш масштабний підхід: іноземних резидентів залучають до загальної оборони, хоча безпосередньо зі зброєю у руках служать лише місцеві громадяни.
Водночас у Сполучених Штатах ставати на військовий облік зобов’язані окремі групи іноземних громадян.
Чим відрізняється військовий призов від військової реєстрації
Процес мобілізації складається з кількох окремих правових етапів. Військовий призов передбачає безпосередній обов’язковий набір людини до лав армії. Натомість військова реєстрація означає лише внесення відомостей про особу до бази даних на випадок оголошення призову в майбутньому — саме так працює американська система «Selective Service», де взяття на облік ще не гарантує реальної служби.
Також окремо існують цивільні оборонні обов’язки. Під час воєнних дій уряди країн мають право вимагати від населення залишатися на робочих місцях у життєво важливих галузях — зокрема в медицині, енергетиці чи рятувальних структурах, що демонструє досвід Швеції.
Отже, реальні обов’язки людини визначаються законами держави перебування та конкретним напрямом: військовою службою, обліком чи цивільною обороною.
У Польщі статус резидента не передбачає військового обов’язку
Закон Польщі «Про оборону Вітчизни» покладає військовий обов’язок безпосередньо на громадян країни, які придатні до служби за віком та станом здоров’я. Саме на них покладено обов’язок проходити службу у війську та дотримуватися мобілізаційних вимог.
Водночас набуття польського паспорта тягне за собою відповідні зобов’язання, адже за загальним правилом під мобілізаційні та військові норми підпадають усі повнолітні громадяни, яким виповнилося 18 років. Поряд із цим для осіб із подвійним громадянством, котрі постійно мешкають за кордоном, передбачено окремі виняткові умови.
У Німеччині для проходження військової служби необхідне німецьке громадянство
У Німеччині наявність посвідки на проживання («Aufenthaltstitel») або статусу за § 24 не робить іноземця військовозобов’язаним Бундесверу. Для проходження військової служби необхідне німецьке громадянство.
Від 1 січня 2026 року в Німеччині діє оновлена модель військової служби, де добровільна служба залишається основною, а обов’язкові елементи обліку та медичного відбору стосуються лише чоловіків із німецьким громадянством.
У Швеції обов’язок щодо оборони країни поширюється на громадян країни
Згідно зі шведським законодавством, загальний обов’язок щодо оборони країни охоплює людей віком від 16 до 70 років — як громадян Швеції, так і іноземців, котрі там мешкають. Проте безпосередньо військову службу проходять виключно ті, хто має шведський паспорт.
Для іноземних резидентів у разі воєнного стану передбачено інший формат участі: за потреби їх можуть залучати до цивільної служби чи інших робіт, необхідних для підтримки життєдіяльності держави.
У США діє реєстрація іноземців
Реєстрація у системі «Selective Service» є обов’язковою для чоловіків віком від 18 до 25 років, які є громадянами США або входять до визначених імміграційних груп. Вона стосується власників Green Card, біженців, осіб зі статусом «parole» та іммігрантів без документів. Водночас володарі неімміграційних віз здебільшого звільнені від цього обов’язку.
Важливо розуміти, що взяття на облік не означає автоматичного призову до армії: у США з 1973 року війська комплектуються виключно за контрактом, а для повернення обов’язкового призову необхідна спільна ухвала президента та Конгресу.
Експерти зазначають, що набуття громадянства суттєво змінює правове становище людини, адже на неї починають повною мірою поширюватися національні закони про оборону та військову службу. Водночас наявність паспорта не передбачає автоматичного мобілізаційного призову, оскільки завжди беруться до уваги вік, стать, фізичний стан і чимало інших законодавчих параметрів.
Для уникнення правових ризиків під час зміни місця проживання чи юридичного статусу варто заздалегідь з’ясовувати місцеві вимоги, що стосуються умов призову, процедури взяття на військовий облік та цивільних повинностей під час воєнного стану.
Більше новин у нашому telegram - https://t.me/ukronline
