У Європейському Союзі дедалі частіше лунають попередження про можливе розширення війни Росії за межі України.
Посадовці фіксують посилення агресивної риторики Москви, зокрема щодо країн Балтії та інфраструктури НАТО.
В ЄС закликають до посилення оборонних спроможностей і готовності до сценаріїв подальшої ескалації.
Що кажуть у ЄС про ризик ескалації війни?
Глава дипломатії ЄС Кая Каллас заявила, що Європейський Союз має враховувати ризики подальшого загострення з боку Росії та можливість виходу конфлікту за межі України.
За її словами, попри затяжну війну проти України, стратегічні цілі Кремля залишаються незмінними, а це створює довгострокові ризики для всієї архітектури безпеки Європи.
У західних медіа повідомляється, що останніми тижнями Росія активізувала жорстку риторику щодо країн Балтії. Зокрема, йдеться про заяви та звинувачення на адресу Латвії, яку Москва нібито пов’язує з розміщенням українських операторів безпілотників.
У Ризі ці звинувачення категорично відкидають, називаючи їх елементом інформаційного тиску та спробою впливу на політичні рішення в регіоні.
Також повідомляється, що російське Міноборони публікує матеріали про європейські компанії, які співпрацюють з Україною у сфері виробництва безпілотників, попереджаючи про можливі наслідки. Європейські аналітики розглядають такі дії як частину ширшої кампанії тиску, спрямованої на стримування підтримки України з боку союзників.
Окремі європейські чиновники з питань безпеки припускають, що Росія може спробувати перевірити єдність НАТО через обмежені провокації або гібридні сценарії в прикордонних регіонах. Міністр оборони Швеції Пол Йонсон заявив, що безпекова ситуація в Європі суттєво погіршилася за останні роки через війну Росії проти України.
"Ситуація з безпекою в Європі погіршилася за останні два роки, а Росія почала активніше використовувати гібридні методи, переходячи до більш ризикованих дій", – зазначив Йонсон.
Він підкреслив, що європейським державам необхідно посилювати оборонні можливості та стримування, щоб уникнути сценаріїв подальшої ескалації. У Департаменті державної безпеки Литви також фіксують посилення агресивності російських заяв і риторики. За словами керівника відомства Ремігіюса Брідікіса, тон комунікації Москви стає дедалі радикальнішим.
У певному сенсі риторика (рівень загрози) посилилася, оскільки вона стає агресивнішою, а цілі, на які вона націлена, та загрозливі заяви й дії, якими в такому випадку погрожує супротивник, – вони більш радикальні. Загалом, я б не сказав, що рівень загрози підвищився, але риторика стала набагато гострішою, – заявив Брідікіс.
За його словами, на тлі складнощів Росії на фронті в Україні активізуються інформаційні операції проти країн Балтії та інших держав ЄС, спрямовані на підрив довіри до НАТО та зменшення підтримки Києва.
Чи є прямі ознаки підготовки до нападу?
У західних розвідках наголошують, що наразі не фіксується прямих ознак підготовки Росії до нападу на країни НАТО. Водночас аналітики попереджають, що ситуація може змінюватися залежно від ресурсного стану Росії та внутрішньополітичного тиску в Кремлі.
Подальший розвиток подій залежатиме від здатності Росії компенсувати втрати на фронті та підтримувати нинішній рівень військових операцій. У ЄС також побоюються, що економічні труднощі та напруженість усередині Союзу можуть бути використані Москвою для посилення гібридного тиску.
Політики наголошують, що стратегія Росії щодо зміни безпекової архітектури Європи залишається незмінною. У зв’язку з цим у ЄС закликають до продовження підтримки України та збільшення інвестицій в оборонні програми.
Ключовим завданням для Європи залишається зміцнення стримування та готовність до різних сценаріїв розвитку безпекової ситуації на континенті.
