Держсекретар США Марко Рубіо та глави МЗС країн G7 вступили в публічну полеміку. Темою стали війни Росії проти України та США проти Ірану.
Якою була суперечка Рубіо з представниками G7?
Одним із головних каменів спотикання стала реакція європейських держав на заклик президента США Дональда Трампа долучитися до захисту Ормузької протоки. У Вашингтоні незадоволені тим, що союзники не поспішають підтримати операцію проти Ірану.
Рубіо зауважив, що Сполучені Штати регулярно отримують запити про допомогу, зокрема щодо України, однак коли самі звертаються до партнерів, відповідь не завжди є позитивною.
У європейських столицях відповідають стримано: там заявляють, що готові розглянути участь у місії в Ормузькій протоці лише після припинення активних бойових дій. Водночас підкреслюють, що формального запиту від США наразі не надходило.
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль визнав, що ситуація викликає роздратування, але наголосив: для участі Берліна потрібні чіткі юридичні підстави та офіційне звернення.
Французька сторона, своєю чергою, підтвердила підготовку можливої місії – однак лише в оборонному форматі і після завершення бойових дій, підкресливши, що не прагне втягування у війну.
Попри розбіжності, Україна залишається ключовим питанням для Європи. Там намагаються пов’язати конфлікти, акцентуючи на співпраці Москви й Тегерана. Зокрема, глава європейської дипломатії Кая Каллас заявила, що Росія передає Ірану розвідувальні дані, а у Великій Британії нагадали про постачання іранських дронів для російської армії.
На цьому тлі Рубіо підкреслив, що США зробили найбільший внесок у підтримку України, хоча, за його словами, "це не війна Америки".
"Тому це буде тим моментом, який президент повинен буде врахувати в майбутньому", – зауважив він.
Коментувати статті на сайті можливе лише впродовж 30 днів з дня публікування.