Мовчання Сполучених Штатів лише додає впевненості Путіну.
Після двох днів масованих повітряних ударів, унаслідок яких по всій території України було зруйновано цивільні об’єкти, президент США Дональд Трамп не зробив жодної публічної заяви.
Журналіст The Guardian Пітер Бомонт у своєму аналізі зазначає, що на тлі провалу мирних переговорів між Україною та Росією, які вперше з березня 2022 року відновилися, але завершились безрезультатно, відсутність активної позиції Трампа стала надто показовою.
Після двогодинної телефонної розмови з Володимиром Путіним минулого понеділка стало зрозуміло, що російський лідер демонструє відверту зневагу. Попри попередження з боку американської військової розвідки, що Москва не збирається знижувати інтенсивність бойових дій, Кремль пішов на нову ескалацію — Путін наказав створити буферну зону вздовж східного кордону України.
Удари по інфраструктурі та житлових будинках не припинилися — навпаки, вони досягли апогею впродовж двох ночей поспіль. Зокрема, ніч із суботи на неділю стала наймасштабнішою атакою з початку повномасштабної війни: Росія застосувала близько 300 дронів і майже 70 ракет.
За словами президента Володимира Зеленського, мовчання Сполучених Штатів лише додає впевненості Путіну. Він прямо звинуватив Вашингтон у потуранні агресору, особливо на тлі найбільш руйнівної атаки за весь час війни.
Українська та західна розвідка очікує, що влітку Росія може спробувати новий масштабний наступ, хоча ефективність такого кроку викликає сумніви через високі втрати армії РФ.
В умовах стагнації на фронті важливу роль у війні починають відігравати безпілотники. Їх масове виробництво та постійне вдосконалення — як в Україні, так і в Росії — змінили характер бойових дій. Москва активно використовує хибні цілі та системи обману ППО, намагаючись прорвати українську оборону.
Поки Україна завдає ударів по російських військових базах і підприємствах, які виготовляють обладнання для новітніх бойових систем, російські сили дедалі частіше атакують цивільну інфраструктуру — багатоповерхівки, гуртожитки, житлові квартали.
На тлі цього особливо гостро постає питання — чи справді Трамп вирішив дистанціюватися від спроб зупинити війну, як неодноразово погрожував раніше? Професор стратегічних досліджень Філліпс О’Браєн у своєму аналітичному дописі підкреслив, що остання спроба залучення США до переговорів не лише зазнала краху, а й, можливо, остаточно поставила хрест на їхній участі як посередника.
«Те, що ми спостерігали в понеділок, — це завершення політичної вистави», — написав О’Браєн. «Це був спектакль, у якому Трамп нібито намагався досягти компромісу між двома державами. Насправді ж він просто тиснув на Україну, спонукаючи її до значних поступок, вигідних Путіну».
Якщо Трамп дійсно відступає від участі у врегулюванні конфлікту, це ставить перед Києвом нові виклики. Зокрема, чи продовжуватимуть США постачання зброї? І якщо ні — чи зможе Європа взяти на себе як військову, так і дипломатичну відповідальність?
Одна річ очевидна: попри нещодавні спекуляції в медіа про можливий прорив у мирних переговорах, без рішучого втручання Заходу війна триватиме, і таких ночей, як минула субота, в Україні буде ще багато.
