Закон "Про захист суверенітету" Угорщини, який дозволяє державі розслідувати діяльність організацій, фінансовану з-за кордону, оскаржується у вищому суді ЄС Європейською Комісією.
Комісія твердить, що цей закон, прийнятий у грудні 2023 року, порушує такі права, як приватність, свобода слова, свобода зібрань і презумпція невинуватості.
"Закон Угорщини створює національний орган з повноваженнями розслідувати будь-яку діяльність, що фінансується з-за кордону і може вплинути на результати виборів, волевиявлення виборців або підтримує таку діяльність", - говориться у повідомленні.
Європейська Комісія вважає, що повноваження розслідування цього органу є "надзвичайно широкими", особливо в контексті доступу до інформації.
За розслідуванням можуть постраждати "різні особи та організації, включаючи громадські організації, ЗМІ та журналістів", зазначено в заяві Комісії. 7 лютого Брюссель подав перші офіційні заперечення, названі "процедурою порушення".
Зазвичай процедура, в рамках якої Комісія оскаржує національні закони, які, на її думку, порушують законодавство ЄС, починається зі бюрократичного обміну між Брюсселем та урядом країни. Уряд зазвичай вирішує спори до виникнення судових процесів.
Однак, якщо Комісія вважає, що її занепокоєння не вирішуються, вона може подати скаргу до Найвищого суду в ЄС.
Такі ініціативи угорського уряду, багато у чому нагадають російський "закон об іноагентах", завдяки якому Кремль займається репресіями проти будь-яких опозиційно налаштованих громадян та організацій. Аналогічну ініціативу протягнула й проросійська влада Грузії, що поставило хрест на усіх попередніх здобутках грузинського народу на шляху інтеграції Грузії у західний світ.
Якщо Суд ЄС встановить, що Угорщина порушила законодавство ЄС, можуть бути накладені штрафи та санкції. У червні членами Суду ЄС, вже було оштрафовано Угорщину за її ставлення до мігрантів і біженців.
Коментувати статті на сайті можливе лише впродовж 30 днів з дня публікування.