У Євросоюзі обговорюють кілька варіантів, як реагувати на наміри Будапешта блокувати важливі рішення щодо України.
Про це йдеться у матеріалі Politico, що ґрунтується на спілкуванні з європейськими дипломатами.
Одним з варіантів, найбільш радикальним, є застосування процедури за статтею 7.
Вона передбачена на випадок, коли країна системно порушує засадничі цінності союзу, і дозволяє припинити право голосу країни-члена щодо рішень ЄС
Проте, щодо застосування такого варіанта проти Орбана, є багато сумнівів, тому що це може мати дуже далекосяжні наслідки й тільки поглибити кризу.
Зокрема, вже був випадок у 2000 році, коли лідери ЄС застосували "дипломатичні санкції" проти Австрії через входження в австрійську коаліцію партії ультраправих. Крок ЄС викликав великий негатив в австрійському суспільстві і пізніше того ж року санкції скасували.
Багато хто у Брюсселі зараз поділяє думку, що застосування статті 7 проти Орбана може мати схожий результат, підживить популізм і може запустити ефект доміно, що призведе до виходу Угорщини з ЄС. Відтак дипломати більше думають про те, як обійти угорське вето.
Але така слабка позиція ЄС перед країною, яка явно зловживає своїм правом, стає поганим політичним сигналом, мовляв, якщо ЄС не може домовитися про довгострокову підтримку для України, то чому європейці закликають до таких кроків США.
Аналогічна ситуація з військовою допомогою на рівні ЄС.
Країни-члени можуть надати допомогу через двосторонні угоди, а не структури ЄС, як Європейський фонд миру, і буквально обійти угорське вето. Проте це означає, що ЄС, як союз, не відіграє ролі у наданні військової допомоги Україні, і було б визнанням неможливості домовитись в середині організації.
Ще один можливий варіант, відкласти ключові рішення за українськими питаннями на початок 2024 року у сподіванні, що ситуація зміниться на краще.
Проте і це надіслало б сигнал про нестачу єдності між членами Євросоюзу, а наближення європейських виборів (у червні 2024 року) теж може почати впливати на дискусію.
Лідери країн-членів ЄС розглянуть ці питання на саміті 14-15 грудня.
Дивно, що посадовці ЄС та НАТО досі не розв'язувати це питання, адже серед них сидить агент Путіна, який за його дорученням суттєво впливає на рішення Союзу та Альянсу. Такі кволі дії ЄС у відповідь, дійсно викликають багато запитань, особливо щодо спроможності вибудовувати подальшу єдину, політичну лінію, якщо президент РФ тут має право вето, лише через уряд однієї підконтрольної європейської країни.
Коментувати статті на сайті можливе лише впродовж 30 днів з дня публікування.