Якщо шляхом військового нарощування навколо України керівництво Росії прагнуло відсунути сили НАТО від власних кордонів, то воно досягло прямо протилежних результатів.
На цьому 7 лютого під час пресконференції у Брюсселі за підсумками зустрічі з президентом Польщі Анджеєм Дудою заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.
«Якщо Росія дійсно хотіла бачити менше сил НАТО поблизу своїх кордонів, вона досягла протилежного. Після 2014 року, коли Росія незаконно анексувала Крим та посунула на Донбас на сході України, після цього вперше в історії НАТО розгорнула бойові групи у східній частині Альянсу. Це рішення було погодженим під час Варшавського саміту 2016 року. З того часу НАТО значно просунулося вперед, включаючи створення сил високої готовності, зі збільшенням кількості залучених військ, більшими обсягами повітряного патрулювання та загальної присутності у східній частині Альянсу», - зауважив керівник НАТО.
Він нагадав, що на поточну кризу, що виникла внаслідок концентрації російських військ навколо України та на її окупованих територіях, НАТО відповідає за трьома головними напрямками.
Він нагадав, що на поточну кризу, що виникла внаслідок концентрації російських військ навколо України та на її окупованих територіях, НАТО відповідає за трьома головними напрямками.
Перший полягає у збільшенні військової присутності НАТО на суходолі, у морі та в повітрі, що знаходиться у компетенції верховного головнокомандувача Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі. З цією метою союзники по Альянсу, зокрема, Іспанія, Данія, Велика Британія й США, надали більше спроможностей для спостереження за ситуацією та для гарантування безпеки у східній частині Альянсу, особливо у Чорноморському регіоні.
Другий напрямок відповіді Альянсу на агресивні дії Росії – підвищення готовності сил реагування НАТО, які нараховують 40 000 особового складу, та можуть бути швидко розгорнуті за необхідністю. Сили високої готовності, які входять до складу цих підрозділів, можуть бути застосовані протягом одного 1-2 днів. При цьому союзники виділили більше сил для участі у Силах реагування НАТО. Зокрема, Сполучені Штати виділили з цією метою додатково 8 500 військовослужбовців, які будкть дислоковані на території країн Альянсу, зазначив він.
Третій напрямок дій НАТО – уточнення власної довгострокової присутності у східній частині Альянсу.
«Наразі ми зважаємо на уточнення нашої довгострокової присутності у східній частині Альянсу. Поки що жодного рішення щодо цього не було прийнято, але цей процес триває всередині НАТО. Ми проводимо консультації з нашими командувачами щодо такої присутності, щоб надалі зміцнити нашу політику стримування та оборони… Наша головна мета – знайти політичне рішення. Ми переконані, що між стримуванням й обороною, з одного боку, та прагненням до діалогу", - з іншого, - немає жодної суперечності», - наголосив генсек Альянсу.
Він зауважив, що союзники НАТО готові обговорювати з Росією широке коло питань, включаючи контроль над озброєнням, роззброєння, прозорість військової діяльності. Всі ці питання відображені в документі, який НАТО передало Росії з метою пошуку спільних підходів до вирішення наявних занепокоєнь. Але, щоб це відбулося, за словами Столтенберга, Росія має здійснити деескалацію.
Коментувати статті на сайті можливе лише впродовж 30 днів з дня публікування.