Київ подасть позов до Світової організації торгівлі (СОТ) у зв'язку з відмовою Польщі, Угорщини та Словаччини зняти заборону на українську сільськогосподарську продукцію.
Про це в інтерв'ю виданню Politico заявив торговий представник України Тарас Качка.
"Важливо довести, що ці дії юридично неправомірні. І тому завтра ми почнемо готувати судовий розгляд", - заявив він додавши, що Київ готується вжити заходів у відповідь експорту з цих країн.
Слід звернути увагу, що перелічені вище пішли проти Європейської комісії, яка минулої п'ятниці дозволила продаж українського зерна в ЄС. Але Польща, Угорщина та Словаччина заявили, що запровадять власні заборони на українське зерно після рішення Єврокомісії зняти обмеження.
"На наш погляд, ці заходи Угорщини та Польщі є заявою про тотальну недовіру до Єврокомісії", - сказав представник України.
Качка заявив, що відкрита непокора Брюсселю з боку Польщі, Угорщини та Словаччини, була не просто внутрішньою справою ЄС, але викликала те, що він назвав "найбільшою системною проблемою" - чи можуть міжнародні торгові партнери довіряти тому, що Брюссель говорить від імені ЄС.
"Протягом багатьох років саме Європейська комісія є посередником у торгових переговорах та інститутом торгової політики для всього ЄС. І ми звикли працювати на цій основі", - сказав Качка.
Він також доповнив: "Системний підхід Будапешта та Варшави щодо ігнорування позиції інститутів ЄС у торговельній політиці, я думаю, буде проблемою для ЄС загалом, бо там немає єдності".
Позов до СОТ.
Київ планує подати до суду на країни до СОТ, а не через власну торговельну угоду з ЄС, адже є правила вільної торгівлі для всіх членів цієї організації. Коли окремі країни запроваджують власні обмеження - це називається "політикою протекціонізму". Але, такі дії порушують роботу механізмів вільного ринку, адже відомо, що ціну на товар повинні формувати попит та пропозиція. Тож, це порушення правил СОТ, а не лише рішення Єврокомісії.
"Я думаю, що весь світ має побачити, як держави-члени ЄС поводяться стосовно торгових партнерів та свого Союзу, тому що це може впливати й на інші держави", - сказав він.
У той час як Словаччина просто продовжила попередню заборону ЄС на чотири види зерна, Польща на вихідних запровадила додаткові заборони на українське борошно та корми. Угорщина, за словами Качки, йде ще далі та забороняє ще 25 продуктів, які раніше не обговорювалися, включаючи м'ясо.
"Ці довільні заборони просто неправомірні. думаю, що Угорщина тут робить політичну заяву про те, що вона хоче заблокувати торгівлю з Україною, а також повністю ігнорувати Брюссель. І саме тому я думаю, що це дуже смілива дія проти нас обох із боку Будапешта", - сказав Качка.
"Хоча додаткові заборони Угорщини мають переважно символічний характер, враховуючи, що Україна не експортує в країну багато яловичини та свинини, заходи Польщі вплинуть на значну частину українського експорту. Якщо Варшава не скасує ці додаткові заборони, "ми будемо змушені вжити заходів у відповідь на додаткові продукти й заборонимо імпорт фруктів та овочів з Польщі", - пояснив Качка.
Уряди в Будапешті та Варшаві заявили, що діють, щоб захистити своїх фермерів від різкого зростання постачання української продукції, що призвело до зниження цін, але Качка заперечив, що ці міркування помилкові: "Заборона Польщі не допоможе фермерам, вона не вплине на ціни, тому що ціни глобальні - те, що вони роблять, ґрунтується на громадській думці, враховуючи наближення виборів".
Представник ЄС повідомив, що Брюссель сподівається розв'язувати цю проблему, змусивши Київ запровадити власні обмеження на експорт у разі різкого зростання експорту.
Відповідаючи на запитання щодо цієї потенційної угоди, Качка сказав, що Київ готовий "взяти на себе відповідальність за те, щоб експорт з України не викликав цунамі в сусідніх країнах", і запровадить систему експортних ліцензій на зерно "в реальному часі", щоб уповільнити експорт у сусідні країни та дозволити Україні "швидко відреагувати" у разі виявлення сплеску.
Заборона на продовольство.
Нагадаємо, країни Східної Європи почали самостійно запроваджувати обмеження на імпорт українського зерна навесні 2023 року. Після цього відповідні обмеження вирішила затвердити Єврокомісія. Таким чином, імпортувати зерно України перестали Польща, Угорщина, Словаччина, Болгарія та Румунія.
ЄС вирішив скасувати цю заборону з 15 вересня. Того ж дня Польща, Словаччина та Угорщина оголосили про збереження власних обмежень на імпорт українського зерна, попри рішення Єврокомісії.
Заборони трьох центральноєвропейських країн послідували за блокадою Росією українських портів на Чорному морі.
Правляча партія Польщі особливо прагне зупинити цей потік, оскільки її успіх на виборах 15 жовтня тісно пов'язаний із базою підтримки сільського населення, яке незадоволене збільшенням українського сільськогосподарського експорту, адже їм складніше продавати власну продукцію, а ціни на неї почали падати. Через це у Польщі були мітинги аграріїв, а місцева влада пообіцяла їм вирішити проблему, захистити власних виробників.
Коментувати статті на сайті можливе лише впродовж 30 днів з дня публікування.