Швидке зростання показників ВПК РФ не йде на користь цивільному сектору.
Про це заявив кандидат економічних наук, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус.
"Я згадаю звіт Центрального банку Росії. Там була дуже цікава фраза про те, що головна проблема економіки Росії полягає в тому, що зростання товарів і послуг відбувається у сферах, не пов’язаних зі споживанням та інвестуванням. Тобто, по суті, в цій фразі було приховано, що більшість показників, які стосуються зростання, відбуваються у сферах, саме пов’язаних із війною, які й згорають, власне, на війні. Тобто те, що економіка РФ виробила більше одягу для військових, більше танків, набоїв та снарядів - нібито це зростання економіки, й воно навіть зафіксоване. Але, з іншого боку, це нічого не дає ні населенню, ні тим паче це не створює ґрунт для інвестування, що дасть результати в майбутньому", - сказав кандидат економічних наук.
Він нагадав, що Росія до початку повномасштабної війни з Україною вважалася 11-ю економікою у світі. Санкції працюють, але й ресурси у РФ поки що є.
"І це кейс для західного світу, що все-таки, якщо ви хочете воювати саме економічними санкціями, то треба бути готовим до того, що ця гра буде довго, й до того, що треба постійно стежити за ефективністю цих самих санкцій. Тому що іноді проблема не в тому, що якісь санкції були запроваджені, а проблема в тому, що механізми цих санкцій не відточені повністю, що дає змогу обходити їх. Кожного дня будуються нові логістичні ланцюги та схеми для обходу обмежень. Так само, кожного дня, потрібно слідкувати за процесом та руйнувати ці механізми", - сказав Ус.
Тож, фактично, відбувається не зростання реальної економіки РФ, а спалювання державних резервів на війну. Умовно кажучи, з заначки витрачаються величезні кошти на танки, набої та ракети, які зникають на війні, майже нічого не створюючи для реальної економіки. Не збільшилось виробництво шампунів, телевізорів, автомобілів, меблів тощо. Як наслідок, реальна економіка не отримує нових товарів, а заощадження РФ зменшуються.
Розуміння того, що санкції та ізоляція тут буде довгі роки, разом із хвилями прихованої й не дуже мобілізації, руйнує інвестиційний клімат у РФ та сприяє відтоку активного населення.
Люди, які мають значні фінанси, намагаються будь-яким шляхом вивести їх з РФ, щоб зберегти, а не інвестують у виробництво. Навіть ті, в кого немає значних заощаджень, за першої можливості тікають, адже кожен розуміє, що після так званих "виборів", Путін лише посилить мобілізацію. Кожна працездатна людина, яка виїхала за кордон або загинула на війни в Україні, вже не сплачує податки до бюджету агресора та нічого не виробляє у Росії. А навпаки, як у випадку з військовими, стає мінусом для казни РФ, адже це соціальні гарантії для родини, компенсації тощо. Кейс таких зобов'язань, швидко зростає, щодня, адже втрати становлять від 500 до 1100 осіб на добу, без урахування інвалідів та важко поранених. Додайте сюди проблеми з західним обладнанням, технологіями, ізоляцію банківського сектора від світових фінансових ринків та механізмів, вихід міжнародних компаній. Все це, руйнує реальний сектор економіки та завдає величезної шкоди.
Тому, Путін та Уряд брешуть росіянам, про якесь економічне зростання у РФ.
Яскравим прикладом тому є зниклі яйця, колапс у сфері ЖКГ, курятина, аварії літаків, закриття підприємств тощо. Аналогічні кризи на ринку харчів та побутових товарів будуть відбуватись регулярно та погіршуватись, саме через те, про що сказано вище. Коли Путін розповідає, що РФ тепер перша у ЄС, то в країнах ЄС немає проблем із яйцями або опаленням у будинках. Але там є робота, за яку платять значно більше, ніж у РФ, гідна пенсія, чудові дороги, якісна сфера ЖКГ та соціальні гарантії.
Тож, про яке перше місце у ЄС розповідає російський диктатор й за кого він має власних громадян, коли публічно говорить такі речі, з яких сміються всі ті, хто має хоча б базові економічні знання.
Щоб краще зрозуміти ситуацію, можна подивитись на Північну Корею. Там теж багато виробляють снарядів, ракет й танків, але чи живуть від того люди краще? Ще можна згадати останні роки СРСР, де було дуже багато кораблів, літаків та зброї, але разом із тим, пусті полиці в магазинах, повна відсутність свобод, "железный занавес" та збідніле населення.
Невивчена історія, завжди повторюється.
Це стосується українців, які чомусь вважали росіян друзями, а не ворогами, вже 350 років поспіль. Готувались до шашликів в травні, а не до нової війни з ними. Це стосується й росіян, які чомусь вважали, що можуть вдертись в інші країни та захоплювати військовим шляхом те, що їм не належить.
Коментувати статті на сайті можливе лише впродовж 30 днів з дня публікування.