Оскільки повномасштабне вторгнення Росії наближається до дворічного рубежу, для військового та політичного керівництва України, життєво важливо належним чином засвоїти уроки 2022 та 2023 років.
Про це повідомляє американське видання Atlantic Council.
Як зазначають аналітики, найважливіший висновок, який можна зробити з двох останніх років бойових дій, це домінування оборонної війни над наступальними операціями.
Це було продемонстровано знову і знову, починаючи з провалу початкового бліцкригу Росії першого місяця війни.
«Другим ключовим уроком є важливість балансу між політичними цілями та військовими можливостями. З лютого 2022 року, саме політичні міркування змусили й Росію, і Україну, вести активні наступи із недостатньою кількістю сил, що призвело до великих втрат», - йдеться у повідомленні.
Попри те, що довгостроковою метою України залишається повне звільнення країни від російської окупації, поточні обставини не сприяють сміливим наступальним операціям.
На міжнародному фронті зобов'язання США та ЄС щодо надання допомоги зіткнулися із серйозними політичними перешкодами, тоді як спроби розширити виробництво військового обладнання та озброєння, значно відстали від графіка. На додачу, росіяни якимось чином дістають інформацію про стратегічні підприємства та завдають удари саме туди, про що українському суспільству не розповідають. Це може бути наслідком роботи агентури РФ або прогалин в організації секретності роботи стратегічного виробництва.
В Україні зростає занепокоєння через високу кількість втрат та потенційну нестачу робочої сили.
Враховуючи це, військова стратегія України на 2024 рік має зосередитися на утриманні лінії фронту та забезпеченні постійного контролю над приблизно 82% території країни, яка залишається в руках України. Стратегічний перехід до активної оборони зіграє на нинішній силі України, виграючи дорогоцінний час для перегрупування та переозброєння напередодні, ймовірно, сприятливіших умов трохи пізніше.
Важливо те, що оборонна позиція дозволила Україні використати нагальну потребу Москви у перемогах.
Оскільки російська армія перебуває під величезним політичним тиском для просування, українські командири матимуть багато можливостей для стабільного знекровлення сил вторгнення Путіна, подібно до того, як вони зараз роблять в Авдіївці, раніше робили в Бахмуті та інших населених пунктах. Коли росіян штовхають брати ту чи іншу територію "за будь-яку ціну", сили оборони України надзвичайно вдало їх "перемелюють". В той самий час, завдають стратегічні удари по флоту РФ, командних центрах, логістичних вузлах та складах.
Ефективність будь-якої оборонної стратегії у 2024 році значною мірою залежатиме від рівня підтримки з боку партнерів України.
Що стосується постачання зброї, пріоритети включатимуть величезну кількість артилерійських боєприпасів разом із системами радіоелектронної боротьби, ударними безпілотниками, додатковими засобами протиповітряної оборони та ракетами великої дальності. Спекотне очікуване є й від прибуття винищувачів F-16 у найближчі місяці, що також значно посилить здатність України позбавити Росію контролю над небом.
Перехід на активну оборону 2024 року не завадить Україні проводити конкретні наступальні дії.
Найімовірнішим фокусом наступальних операцій України протягом наступного року стане окупований Росією Кримський півострів. Це підтвердив президент України Володимир Зеленський у нещодавньому інтерв'ю. Експерти сходяться на думці, що на тих ділянках, де армія РФ буде виснажена найбільше, своїми наступальними операціями "за будь-яку ціну", неодмінно з'являться сприятливі умови для обмежених контратак, до чого ЗСУ, повинні бути готові.
Коментувати статті на сайті можливе лише впродовж 30 днів з дня публікування.