Омбудсман Дмитро Лубінець пояснив, що з вересня Росія відмовляється узгодити нові обміни військовополоненими.
Пряма мова: Обміни не відбуваються, тому що цього не хоче Росія/ Усі ініціативи, бажання і дії України щодо повернення своїх захисників із полону, наштовхуються на це небажання Кремля здійснювати повернення навіть своїх власних громадян.
Він додав, що багато російських полонених, які перебувають в Україні, писали заяви про повернення в Росію, проте ніхто з офіційної російської сторони не хоче їх забирати.
Правозахисники пояснили, чому Росія так себе веде.
"Кремлівський режим не зацікавлений у поверненні своїх солдатів, оскільки для нього це свідки злочинів РФ проти України. І ми знаємо, наскільки російське суспільство звикло вірити у фейки, які йому ллють із пропагандистських ЗМІ. Живі свідки в особі їхніх родичів, які побували в українському полоні й водночас побачили злочини, які кремлівський режим скоював проти українців, розкажуть про це з перших вуст своїм. Якщо кількість таких історій буде зростати, то, можливо, це призведе до наслідків. Від призову почне ухилятися ще більша кількість росіян, а невдоволення діями Путіна буде зростати швидше", - прокоментувала ситуацію директорка “Східної правозахисної групи”, адвокатка Віра Ястребова.
У Росії немає ні демократичних свобод, ні громадянського суспільства, констатує правозахисниця. Саме тому чинити тиск зсередини на російську переговорну сторону нікому.
"І це все призводить до того, що у РФ накопичують кількість військовополонених, піднімаючи планку “торгів”, розуміючи, що Україна зацікавлена і робить усе для того, щоб якомога швидше відбулися нові етапи обмінів, і повернути наших героїв. Кількість російських військовополонених зростає, вони здаються в полон, розуміють, що кремлівському режиму не вдасться досягти успіху в цій злочинній війні. Але водночас агресор не зацікавлений у тому, щоб ці люди поверталися в країну, тому що вони нестимуть небезпеку, а не користь для кремлівського режиму", - сказала Ястребова.
Кінцева цифра людей, захоплених у полон, наразі залишається невідомою. Її дуже складно встановити, зазначає правозахисник, директор Інституту стратегічних досліджень і безпеки Павло Лисянський.
Пряма мова: Є дві категорії військовополонених у РФ, цивільні та військові. Чому цивільні потрапляють у категорію військовополонених? Усе дуже просто, тому, що на окупованій території України діє ціла мережа силових органів окупанта. Це ФСБ, поліція, Росгвардія, Слідчий комітет, Генпрокуратура. У них є певний план з затримання "шпигунів і диверсантів"щомісяця. І вони цей план виконують. Для того, щоб виконати план, вони кидають у в’язниці ні в чому неповинних місцевих жителів і звинувачують їх у пособництві, нібито спецслужбам України.
Тобто фактично це надумані справи, наголосив він.
"Насправді ці люди нічого не роблять. Просто в них є проукраїнська позиція. Людей затримують. Відбуваються катування, фізичний тиск, погрози розправи над дітьми та родиною. І людина на себе бере все, що скажуть окупанти. І, відповідно, у такий спосіб вони "засуджують" їх за "шпигунство" чи “"диверсійну роботу" на користь України. Таким чином, виходить, що цивільна людина потрапляє, зокрема, до списку військовополонених", - розповів Лисянський.
Він додав, що по всій тимчасово окупованій території в день можуть проходити десятки арештів і затримань. Саме тому точна кількість полонених постійно змінюється.
"Для того, щоб ідентифікувати кожну затриману людину, потрібен час. РФ постійно працює над збільшенням обмінного фонду. Вона постійно заарештовує людей", - сказав правозахисник.
Ще одним фактором є те, що Москва призупинила обміни військовополоненими, щоб маніпулювати українським суспільством, створити враження, що українська влада нібито не працює над поверненням людей.
Родичі військовополонених - це протестний потенціал, який РФ хоче активізувати через замороження обмінів, наголосив Лисянський.
"Росія займається подібним, починаючи з 2014 року. У військовополонених по обидва боки лінії фронту є родичі. У Росії за будь-які протести, які тільки можна провести, відразу пропонують гроші, а якщо не погоджуються вгамуються, то жорстко придушують невдоволення, заарештовують тощо. В Україні не так. Сім’ї військовополонених ходять до різних інституцій, до Офісу президента, до чиновників, просять про звільнення тощо. Тобто відбувається певний тиск та розхитування ситуації. В ідеалі, звісно, РФ хотіла б довести все до того, щоб сім’ї ув’язнених виходили на протести та вимагали обмінів", - переконаний він.
Коментувати статті на сайті можливе лише впродовж 30 днів з дня публікування.