Володимир Путін використав для вторгнення в Україну той самий самовпевнений план, що й СРСР для вторгнення в Афганістан у 1979 році – надія на швидке захоплення столиці та встановлення маріонеткового режиму.
Однак в обох випадках вторгнення було поганою ідеєю. Видання Financial Times назвало декілька уроків повномасштабної війни в Україні.
«Існує пригнічуюча пряма паралель між тим, як група старіючих чоловіків у Кремлі ухвалила погане рішення вдертися до Афганістану, і тим, як інша група старіючих чоловіків у Кремлі ухвалила рішення вдертися до України. В обох випадках військові визнали вторгнення поганою ідеєю, але рішення було відхилено», – сказав історик Марк Галеотті.
Вторгнення СРСР до Афганістану забрало життя 15 тисяч солдатів і призвело до десятирічної війни. В Україні всього за десять місяців було вбито близько 100 тисяч російських військових.
Російським військам не вдалося взяти Київ і з того часу Україна витіснила їх із більш ніж половини території, яку окупанти спочатку захопили. Але Росію, схоже, це не бентежить: Україна попереджає про підготовку ще однієї наземної атаки на столицю, хоча можливостей у росіян для цього немає.
За словами військових та аналітиків, один із ключових уроків вторгнення в Україну полягає в тому, що починаючи велику війну, разом з нею необхідність мати промислові потужності та величезні запаси зброї для підтримки інтенсивних бойових дій.
Ще один урок полягає в тому, що якість важливіша за кількість. Велика кількість військ та відповідна військова техніка нічого не варті, за умови поганої розвідки, логістики, сучасних технологій, мотивації та відсутності лідерства, зазначив колишній бригадний генерал британської армії Бен Баррі.
Щоб виправити ситуацію з поганою організацією на полі бою, Путін призначив генерала Сергія Суровікіна командувачем російських військ в Україні. Його дії щодо організації оборони на півдні України знижують шанси на успішний зимовий контрнаступ ЗСУ, вважають західні аналітики. Втім, вони не відкидають можливості прориву українців, бо ті вже багато разів демонстрували свою винахідливість, кмітливість, відвагу та волю до перемоги. Як виявилось, саме ці фактори можуть бути вирішальними на полі бою.
Наступний урок полягає у важливості підтримки військових дій громадянським суспільством. «Успіх українців на полі бою багато в чому залежить від різнорідного і впевненого в собі громадянського суспільства, здатного підтримати солдатів», – сказав Тімоті Снайдер.
Черговий урок війни полягає в тому, що війна ведеться на кількох фронтах, а не лише за допомогою танків, ракет та гармат. Як приклад, Путін розпочав терористичні атаки на енергетичну інфраструктуру України, погрожує подальшими скороченнями постачання газу, шантажує припиненням зернової угоди. Своєю чергою світ стискає РФ все міцніше санкціями. Сьогодні війни ще ведуться політично, фінансово, економічними важелями, інформаційними, суспільними механізмами - це надзвичайно багаторівневий процес.
Коментувати статті на сайті можливе лише впродовж 30 днів з дня публікування.