Які проблеми віщує Путіну приєднання Фінляндії та Швеції до НАТО

З Мадрида надійшла чудова новина - питання вступу до НАТО Фінляндії та Швеції практично вирішене.

На практиці це означає різке ослаблення РФ на Балтійському морі, яке стає майже внутрішнім морем НАТО, за винятком двох ізольованих шматочків узбережжя.

Це тягне за собою ослаблення позицій Росії в Європі взагалі. Крім того, зростає вразливість Петербурга та баз Північного флоту РФ.

Крім того, Москва має реагувати на нові 1300 кілометрів сухопутного кордону з НАТО і відволікати на це значні сили свого війська.

Фінляндія та Швеція тривалий час залишалися принципово нейтральними державами. У політикумі та суспільстві в цьому відношенні існував консенсус, який підтверджує соціологія на початку 2022 року. Проте ситуація різко змінилася з початком російського вторгнення в Україну. Тоді Фінляндія та Швеція побачили, що гарантії безпеки для них ілюзорні і вони, де-факто, можуть залишитися наодинці з неадекватним сусідом. Логічним виходом із ситуації стала євроатлантична інтеграція, тим більше, що обидві країни та їхні збройні сили були для цього готові, а в керівництві НАТО були раді бачити нових північних членів.

У цій ситуації зненацька з'явилася "особлива думка" Туреччини.

Реджеп Ердоган відзначив неприпустимі протиріччя з обома країнами та заблокував процес євроатлантичної інтеграції. Головною претензією Туреччини стала лояльність фінів та шведів до політичних структур курдів, які в Туреччині традиційно вважаються екстремістськими. Попри гучні заяви, досить швидко з'ясувалося, що позиція Туреччини була лише пропозицією до дипломатичних торгів, які тривали понад місяць і завершилися успіхом на полях саміту НАТО в Мадриді.

Відразу після приземлення в Мадриді Ердоган провів понад дві години переговорів з президентом Фінляндії Саулі Ніїністе, прем'єр-міністром Швеції Магдаленою Андерссон та генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом.

Наслідком "інтенсивної дипломатії" стало усунення всіх незгод і створення реального головного болю для Росії.

Тож вітаємо Путіна з черговою "перемогою", адже тепер НАДО ближче до РФ, ніж будь-коли раніше, НАТО стало більше та сильніше, а позиції Москви у Балтійському морі майже повністю втрачено.